Законопроєкт «Про медіа»: чи є вихід з законодавчого лабіринту?

stub

Минулого тижня відбулася публічна онлайн-консультація «Лабіринт медійного законопроєкту: як повернутися з міфів до реальності», організована Центром демократії та верховенства права.

Під час дискусії обговорили чимало цікавих питань. Зокрема, адаптацію стандартів друкованих медіа до сучасних реалій, як регулювати Facebook, Twitter та TikTok, протидіяти шкідливим інформаційним наративам країни-агресора, за якими стандартами працюватимуть в Україні провайдери і про те, як регулятор повинен реагувати на порушення.

Експерти ЦЕДЕМ -  Ігор Розкладай, заступник директора  та головний експерт з медійного права, Тетяна Авдєєва, юристка з медійного права, та Євгенія Гірєва, юристка з медійного права, представили детальний аналіз нової редакції законопроєкту «Про медіа», попередніх законів про телебачення і радіомовлення, друковані ЗМІ та міжнародних напрацювань в медіазаконодавстві.

Під час обговорення законопроєкту «Про медіа» Катерина М’яснікова, виконавча директорка НАМ, зазначила, що, не приймаючи цей закон, медіаіндустрія втрачає можливості для розвитку. Схожу думку висловив Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики, зазначивши: «Законопроєкт «Про медіа» є пріоритетним, він є фундаментальним з точки зору інтеграції до законодавства ЄС, так і загалом для регулювання медійного ринку в Україні».

Для онлайн-медіа і для аудіовізуальних медіа, і для провайдерів повинне бути різне регулювання – таку думку під час обговорення висловила Людмила Панкратова, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси. На думку експертки, Нацрада не може бути єдиним регулятором для усіх видів медіа. Людмила Панкратова вважає, що попри недосконалість та розгалуженість, закон має бути прийнятий.

Свої побоювання про 8-годинний контент та особливості створення Наглядових рад висловила Оксана Берднікова, директорка радіо «Голос громад». На її думку, колектив комунального радіо з 3 людей не може забезпечити 8-годинне мовлення. Катерина М’яснікова, яка входить до робочої групи написання законопроєкту «Про медіа», зазначила, що у законопроєкті не зазначено, що всі 8 годин контенту повинні бути оригінальні та не містити повторів. До того ж, чимало ефірного часу можуть  зайняти трансляції сесій. Певні «запобіжні заходи» у програмній концепції повинні бути, щоб комунальні медіа залишалися медіа для громад, а не медіа для мера, або того, хто дає гроші. Щодо Наглядових рад, то це питання лягає на засновника.

«Законопроєкт «Про медіа» може працювати і його треба приймати. Він, звичайно, не ідеальний, і в ньому є що виправити. Але як представник локальної телевізійної та  радійної індустрії, ми готові працювати за таким законом і доопрацьовувати його далі у процесі практики», - зазначає Катерина М’яснікова. Зокрема, мова про лібералізацію процедури ліцензування, яка передбачає, що не будуть встановлені жорсткі межі для програмних концепцій, питання чіткості визначення санкцій, механізми запровадження співрегулювання.

На думку Дмитра Тузова, журналіста та члена Незалежної медійної ради, законопроєкт «Про медіа» не вирішує питання діяльності доброчесних та недоброчесних медіа. Недоброчесні та незареєстровані медіа, які не сповідують стандарти якісної журналістики, можуть повноцінно працювати, не хвилюючись за свою репутацію. Регулятор якісним медіа не потрібен, бо вони саморегулюються та дорожать своєю репутацією.

«Закопроєкт «Про медіа» - це компроміс між намаганням та острахом», - вважає Ганна Літвіщенко, начальниця юридичного управління Національної ради з питань телебачення та радіомовлення». На її думку, нові повноваження Нацради у законопроєкті – це розширення сфер, а не повноважень регулятора.

Медіазаконодавство для українських реалій  - лабіринт, однак при спільно вироблених правилах гри та зацікавленні усіх сторін створити закон, який допоможе індустрії розвиватися, можна знайти доволі короткий вихід з нього.

Переглянути повну версію дискусії можна ТУТ.

Проведення цього заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.

Пресслужба НАМ