Заява НАМ щодо повернення на доопрацювання проєкту ЗУ №4188 від 05.10.2020

stub

Національна асоціація медіа просить рекомендувати Верховній Раді України повернути на доопрацювання  Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо протидії інформаційній війні» №4188 від 05.10.2020 року (далі - Проєкт), як такий, що створює правову невизначеність та загрозу тиску на мовників.

◊ 1. Проєкт передбачає, заборону «трансляції висловів, що містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України, окупації Російською Федерацією частини території України і ведення Російською Федерацією гібридної війни проти України…» та встановлює відповідальність телерадіоорганізацій за трансляцію таких висловів.

При цьому Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» встановлює факти «тимчасової окупації» та «збройної агресії», але містить визначення лише першого поняття: «Тимчасово окупованими територіями … визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль… Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України».

Таким чином, можна дійти висновку, що «висловами, що містять… заперечення окупації…» є вислови про відсутність загального контролю збройних формувань або окупаційної адміністрації Російської Федерації над територіями, визначеними в Указі Президента «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях».

Що стосується понять «воєнна агресія» або «збройна агресія», то їх визначення у законодавстві України відсутнє. Міжнародне законодавство оперує поняттям «міжнародний збройний конфлікт», ознаки якого містяться у Женевських конвенціях про захист жертв війни, протоколах до них та низці інших документів. Так само і Воєнна доктрина України, затверджена Указом Президента України від 24 вересня 2015 року № 555/2015, містить визначення поняття «збройний конфлікт - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт)».

Таким чином, не зрозуміло, які саме висловлювання «…містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України».

Термін «гібридна війна» також не визначений у законодавстві і за своїм змістом є скоріше політологічним, ніж правовим.

Встановлення відповідальності телерадіоорганізацій за поширення інформації, чітких ознак якої немає в законодавстві, створює правову невизначеність та загрозу тиску на мовників.

Виходячи із викладеного вище, просимо рекомендувати автору Проєкту узгодити  термінологію із Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», Воєнною доктриною України та міжнародним гуманітарним правом.

◊ 2. У Проєкті не враховано, що при створенні телерадіопередач, які транслюються у прямому ефірі, телерадіоорганізація не здатна перешкодити трансляції таких висловлювань учасників передачі, які суперечать вимогам законодавства. Саме тому інші положення чинного законодавства (зокрема, статті 6, 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») передбачають відповідальність мовників за трансляцію передач, а не окремих висловлювань.

Також слід брати до уваги, що вислови, «що містять… заперечення воєнної агресії…» як свідчення антиукраїнської або протиправної поведінки осіб, які їх висловлюють, можуть цитуватись в інформаційних та аналітичних передачах, політичних дискусіях, матеріалах передвиборної агітації проти таких осіб тощо. Водночас, найбільш небезпечними висловами, «що містять… заперечення воєнної агресії…» є ті, що публічно проголошуються посадовими особами України, наприклад, на відкритих заходах уряду або парламенту. Так, наприклад, Проєктом фактично пропонується передбачити відповідальність телерадіоорганізацій за трансляцію засідання Комітету Верховної Ради України  з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіональної розвитку та містобудування від 29 серпня 2020 року, під час якого розглядалася позиція першого заступника глави делегації України В.Фокіна, що суперечила державним інтересам.

З огляду на це, просимо рекомендувати автору Проєкту замінити термін «вислів» на термін «передача».

◊ 3. Також, Проєкт не враховує, що законодавством передбачені окремі види інформації, у поширенні яких телерадіоорганізація не може відмовити, зокрема, це матеріали передвиборної агітації, офіційні повідомлення тощо. Тому, відповідні положення доцільно включити також до частини 3 статті 57 Виборчого кодексу України та до статті 49 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

◊ 4. Окрім того, Проєкт запроваджує нерівні засади для діяльності різних видів медіа, оскільки відповідальність за поширення небезпечного контенту передбачена не лише для телерадіоорганізацій, але і для друкованих ЗМІ, тому доцільно доповнити проєкт змінами до статті 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

З огляду на викладене вище, просимо рекомендувати повернути Проєкт на доопрацювання.

Пресслужба НАМ