З комунальних мовників у мовники громад

У кого реформуються регіональні комунальні мовники, як їм знайти фінансування, зберегти своє місце у частотному ресурсі та забезпечити інформаційні потреби громади – своїми думками про новий проєкт закону представники комунальних телерадіокомпаній поділилися з авторами, медіаекспертами та юристами під час громадського обговорення «Мовлення громад та комунальні телерадіоорганізації: новації проєкту закону України «Про медіа».

   У попередній статті про мовлення громад ми писали про особливості проєкту закону «Про медіа» з позиції законотворців та експертів медіагалузі. У цій – ми розкажемо, які пропозиції порадили внести у новий закон представники регіональних комунальних телерадіокомпаній.

    Зокрема, під час громадського обговорення чимало говорили про особливості створення мовлення громад на місцях, про звітність та форму організації.

  Перевагами проєкту закону «Про медіа» Ольга Годовенко, керівниця КП Студії телебачення «МИГ» (Южне), вважає те, що взагалі з’явилося таке поняття як «мовлення громад», а також -  чітко прописані джерела фінансування та особливості звітності. Разом із тим, до ризиків пані Годовенко відносить форму власності та програмну концепцію. На її думку, громада сама повинна визначати, чи потрібний їй мовник.

    Регіональних комунальних мовників дещо занепокоїла програмна концепція у новому законі, адже чимало радіостанцій і каналів мають всього кілька годин ефіру. На думку Оксани Берднікової, керівниці радіостанції «Голос громади» (Умань), норма 8 годин якісного контенту для ефіру не буде працювати, адже редакції не мають людського ресурсу, щоб створювати таку кількість контенту. Вона пропонує не обмежувати ефірний час, адже, щоб відповідати нормам законодавства, доведеться постійно дублювати програми, а це дратуватиме слухача.

    Питання статусу обласного телебачення у проєкті закону «Про медіа» підняв директор обласного телебачення «Галичина» (Івано-Франківськ) Ігор Дебенко. У ході дискусії Микита Потураєв, один із авторів закону, зауважив, що цей статус обов’язково врахують і внесуть відповідні поправки до закону.

      На думку деяких представників комунальних мовників, у законі не варто прописувати інформацію про 5% прибутку від рекламодавців у розділі про звітність. Зокрема, Галина  Добровольська-Рибалкіна з радіокомпанії «На хвилях Корсуня» (Корсунь-Шевченківський) зазначила, що через цей пункт у законі вони можуть втратити кілька великих рекламодавців. Її пропозицію підтримав Ігор Дебенко, який вважає, що у такому випадку звітувати про свої джерела фінансування повинні і приватні телерадіокомпанії.

   Керівниця Гайсинської радіокомпанії (Гайсин) Людмила Воронова підняла питання про розподілення радіочастот.  Оскільки кожна громада матиме право на свого мовника, чи вистачить для всіх частот у регіоні? На її думку, це може бути теж своєрідним викликом для громад.

    Директор ТРК «Надвірна» (Надвірна) пан Климковецький вважає, що в Україні на основі мовлення громад можна створити структуру, подібну до ВВС: «Ми всі говоримо про європейську практику. У нас є досвід ВВС, у структурі якого є центральний мовник, регіональний і місцевий. Усі вони діють законно і чесно, для кожного – своя роль». Він запропонував створити четвертий розділ про регіональне мовлення громад. Климковецький також вважає, що треба врегулювати особливості правонаступництва. Катерина М’яснікова, виконавча директорка НАМ, погодилася з цим, а також зазначила, що до закону варто додати ще й пункт про кінцевих бенефіціарів.

   Результати від громадського обговорення з представниками регіональних комунальних мовників очевидно позитивні – сторони почули про переваги, певні виклики та застереження, а також отримали чимало пропозицій, за допомогою яких можна покращити закон. Микита Потураєв зазначив, що надзвичайно важливо отримати після обговорення фідбек, адже всі ці пропозиції – це можливість прислухатися до думки представників регіональних комунальних мовників, змінити законодавство і зробити його комфортним для усіх сторін.

   Дискусія відбулася за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews та за підтримки проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».

Пресцентр НАМ