Сам собі експерт: чим відрізняється справжній експерт від диванного?

stub

Усі ми в чомусь експерти, однак, чи всі ми маємо право висловлювати свою думку публічно і чи є вона корисною для суспільства? Про те, кого можна дійсно вважати справжнім експертом, а не диванним коментатором своїх рефлексій ми поговорили із засновницею платформи HelpSMI Анастасією Ширіною.

 

Анастасіє, розкажіть, будь ласка, у кількох словах про платформу HelpSMI.  Чи виникла ця потреба, щоб заповнити лакуну в експертах?

Платформа HelpSMI – це комунікаційний майданчик для журналістів та експертів. Її першочергова роль і завдання – це поєднати людей для того, щоб вони разом могли створювати якісні матеріали, щоб робили вони це доволі швидко, з можливістю оптимального вибору для журналіста, щоб у матеріал потрапляв більш компетентний та глибокий коментар. Ідея в тому, щоб об’єднувати людей для створення матеріалів, щоб люди не витрачали багато часу на пошук шляхів один до одного. Платформа – це програмне забезпечення, це не форум і не соціальна мережа, тому що у соцмережах усе відкрито. Наша платформа оптимізує час і дозволяє у режимі реального часу оформити в системі питання і відправити до експертів з певної категорії – економіка, бізнес, політика тощо. Це  відкритий комунікаційний майданчик для журналістів та експертів. Ми нікого не відфільтровуємо і знак якості не ставимо. Журналіст сам вирішує, чи підходить йому коментар експерта. Окрім того, коли формулює питання, також вказує дедлайн. Деякі експерти присилають свої контакти, бо не мають часу оформити коментар, деякі – вже готові відповіді. У чому перевага для журналістів? У тому, що вони можуть отримати кілька відповідей і самостійно обрати найбільш фахову з них.

Якими якостями повинен володіти експерт, щоб потрапити до вас на платформу? Чи кожна людина може вважати себе експертом?

Кожна людина може, ми не перевіряємо особистої інформації. Єдине, що потрібно, це емейл. Далі людина може вказати ім’я та прізвище, будь-яке. Ще є можливість вказати профіль у соцмережах. Журналісти можуть перевірити інформацію чи підтвердити особу експерта (за потреби). Зайти на платформу може кожен, але не кожен може бути корисним. Буває така тема, що не стосується професії, а стилю життя. І ти знаєш щось корисне, хочеш поділитися – і ти ділишся.

 

Чи виникають якісь непорозуміння між експертами та журналістами? Для прикладу, неправильне цитування, вирвані слова з контексту? У такому разі, як вирішуються подібні конфлікти?

Так, буває дуже рідко. Зазвичай, беруть повну цитату. Буває так, що перекручують. Один раз до нас зверталися. У нас є адреса підтримки, яку ми переглядаємо і намагаємося реагувати. Бо якщо людина незадоволена, то вона наступного разу не відповість журналісту. При потребі ми можемо зв’язатися з журналістами і з’ясувати ситуацію, конфлікт вирішується. Буває так, що експерт може якось різко відреагувати на тему. Журналіст висловлює одну думку, а експерт починає різко висловлюватися – не погоджуватися, пропонувати альтернативну думку.

 

Чи представлені у базі нішеві експерти, які добре розуміються на окремих вузькоспеціальних темах?

Так, у нас є 30 категорій, але в кожній представлено багато різних людей. Для прикладу, категорія «Маркетинг» - це дуже широка категорія для фахівців. У нас є SMM-спеціалісти, SEO, піар-менеджери. І вони всі в цій категорії. Туди ж підписуються і бізнес-оунери, люди, які розбудовують власний бізнес. Галузь медицина – теж дуже широка. Є там і лікар-анестезіолог, косметологи, реабілітологи і ще дуже багато інших фахівців. І так можна про кожну категорію сказати. Навіть в політику деякі експерти не хочуть реєструватися, бо вони експерти з міжнародної політики, тому вони не хочуть обговорювати українську політику, бо спеціалізуються на США або Європі. І ми спеціально для них створили категорію «Міжнародна політика», бо на неї був попит. Ми не можемо ускладнювати роботу журналісту і надавати не 30, а 3000 категорій. Будь-яку категорію можна розділити на підкатегорії, але від цього програють журналісти. Тому що може вийти тільки на SEO-фахівців, а їх 5 у базі, але вони можуть бути не доступними у цей момент. І коли він відправляє на зальну категорію «Маркетинг», а не в маленьку нішову, то від цього трохи програє експерт, бо не завжди він отримає прямо по своєму профілю запит, доведеться обробляти багато інформації, поки прийде його питання. Але від цього однозначно виграє журналіст.

 

У еру, де кожен – сам собі експерт, як не втратити довіру до професійних експертів?

Професійний експерт – це людина, яка має специфічні знання у специфічній галузі і може відповісти на питання. Звичайно, люди відповідають по-різному. Можна наговорити фейків, неточностей, можна бути упередженим експертом, заангажованим, когось захищати замість того, щоб казати правду. Все це, на жаль, є. Не знаю, наскільки на нашій платформі. У нас журналісти питають, звідки ви взяли цю цифру і дані дослідження. Але ризик все одно є. І експерт може сказати неправду, і журналіст може сказати щось не те – це людський фактор. У народі – ми всі експерти у чомусь, але на якусь я тему можу говорити публічно, а на якусь – у фейсбуці. На загальнонаціональний телеканал мене вже не запросять. Визначальним є те, де людина працює, чи має до цієї теми професійне відношення. Я менше дивлюся на звання і посади, бо для мене це не так важливо. Журналісти раніше орієнтувалися на посади. Але для чого розмовляти з директором, якщо можна поговорити з керівником відділу? Перше, що крутиться у голові журналіста, піти до директора. І це буде фаховий коментар. Дійсно, він буде фаховий. Але щодо деталей (це залежить, чи журналісту вони в принципі потрібні) іноді достатньо загального коментаря. Тобто експерт – це людина, яка має певні знання, і ці знання підкріплені, довіра до нього зростає, бо він працює у певній галузі.

 

На конкурсі «Честь професії» платформа HelpSMI мала окрему спеціальну номінацію «Експерт-знахідка». Чи вдалося вас здивувати роботами учасників конкурсу?

Вдалося. Було багато робіт, як на мене. І вони були дуже різні. Важкість була у тому – як оцінити, що важливіше, – культура чи політика. Тема про оборону України чи внесок наших лікарів у пандемію? Це була і битва тем, і битва матеріалів. Ми дивилися ще й на те, скільки журналіст вклав у свій матеріал. Були хороші колонки, але це лише колонки стороннього автора, а що журналіст буде отримувати за це нагороду? Ми ж нагороджували журналіста, тому дивилися на те, скільки журналіст сам зробив. Можна було запросити експерта, але повністю виїхати на одній людині – це не те, що ми очікували. Ми дивилися на інтеграцію, щоб журналіст занурився у тему, знайшов інформацію, і в свій матеріал органічно вписав думку експерта. Вражало, коли журналісти писали, що шукали експертів серед знайомих, що це була справа не одного дня. Вразило, що один із переможців (Павло Новик) довго шукав експерта,врешті йому контакт дали знайомі. А виявилося, він уже є в базі на нашій платформі.  Матеріал Ермана Георгія про людину, яка очолювала миротворців, її 14 жовтня нагородили званням героя України. Тобто конкурс пройшов у червні, був виділений цей матеріал з-поміж інших, і ніхто нічого не очікував. Ми говорили про те, що у нас є миротворча діяльність, і вона була ще на початку незалежності. Ми для світу теж багато зробили. І журналіст говорив, що ніякої реакції та нагород від держави не було. Тож на матеріал відреагували ось так одразу.

 

Зазвичай, в ефіри топових загальноукраїнських телеканалів та радіостанцій запрошують київських експертів, бо вони доступніші. Як, на вашу думку, експертам із регіонів можна потрапити до загальнонаціональних медіакомпаній?

Дуже просто. Ми всі вміємо тепер різними технологіями користуватися, зв’язуватися з колегами. У нас були телеефіри, коли київський експерт відповідав регіональному телеканалу на питання. Він давав коментар із машини. Людям важливо отримати інформацію, а не картинка. Якщо експерт сподобався, то можна його запросити у студію. Для багатьох експертів з регіонів – хороша можливість поїхати у Київ дати інтерв’ю і прогулятися містом. Експерти з Києва – теж обмежені, тому зацікавити регіональних експертів – не так вже і важко, якщо це зробити заздалегідь.

 

На ваш погляд, яка нині ситуація з експертною журналістикою в Україні?

Я вважаю, що вона хороша, тому що багато людей співпрацюють з медіа. У багатьох виданнях є авторські колонки, думки експертів, де люди висловлюються самостійно. Але бракує аналітичної журналістики, коли є не просто думка або кілька думок, а коли журналіст досліджує тему, шукає факти, пояснює ситуацію, все це інтегрує в органічний текст.

Пресцентр НАМ