Регіональні медіакомпанії: діагноз «карантин»

Карантин для медійників став неабияким тестом на гнучкість і вміння приймати швидкі рішення у складних умовах. Зараз для них, як і для майже всього українського бізнесу, час викликів, але разом із тим, час можливостей. Як медійники тримаються на плаву тепер і як планують працювати в посткарантинний час?

               Медіабізнес і карантин

Медіакомпанії одними з перших прийняли економічний удар карантину. По-перше, карантин вплинув безпосередньо на роботу журналістів, адже для того, щоб створювати цікавий та затребуваний контент, необхідні події, люди, заходи і навіть просто телевізійна студія з глядачами чи ефір з гостями. По-друге, значна або ж і повна втрата рекламодавців. Для комерційних компанії відсутність реклами стала справжнім потрясінням. Комунальні компанії більш менш тримаються на плаву, оскільки здебільшого мають інше джерело фінансування. По-третє, відсутність реакції з боку «Концерну РРТ» на запит щодо особливих умов співпраці та непомірні тарифи на доставку сигналу.

Вимушеним кроком для багатьох медіакомпаній стало скорочення штату працівників. Чимало медіакомпаній переорієнтувалися на створення новинного контенту, а всі свої студійні та творчі проєкти заморозили на час карантину. Однак, є й такі, що зрозуміли потребу свого глядача чи слухача у нових програмах і форматах. Для прикладу, Андрій Куликов з «Громадського радіо» розказав нам, що їм вдалося не лише зберегти усіх працівників, а ще й збільшити їхню чисельність. Карантин також посприяв тому, що команда навчилася краще працювати. Ольга Годовенко із Южненської міської студії «МИГ» каже, що їм також не довелося звільняти працівників. А для вінницького телеканалу «ВІТА» карантин узагалі став поштовхом до створення двох нових програм.

 

Нові реалії для регіональних медіакомпаній

Швидко адаптовуватися до нових вимог часу – одна з основних задач для медіакомпаній, адже карантин диктує нові форми комунікації. Зуми, скайпи, вайбери, телефони, зйомки на телефон, сторіз – все це і не тільки журналісти використовують, щоб якось налагодити комунікацію і отримати інформацію. Очевидно, що це величезний виклик для журналістів та редакторів, яким необхідно правильно організувати роботу.

Геннадій Сергеєв розповів нам, у якому форматі працює ТРК «Чернівці», генеральним директором якого він є: «Телевізійні журналісти та редактор працюють віддалено. Радійним доводиться виходити на роботу. Активно працюємо з сайтом та соціальними мережами. Що стосується телевізійного інформування населення про актуальні проблеми, то нам вдається це робити здебільшого завдяки стрімам, які щоденно проводять голова Чернівецької облдержадміністрації та Чернівецький міський голова. В разі виникнення якихось надзвичайний подій, працює чергова знімальна група, яку викликаємо телефоном. Новини робимо без ведучого в студії. З гостями та експертами спілкуємося скайпом».

Так само за допомогою зуму, вайберу, скайпу і телефонного зв’язку налагоджують свою роботу на телеканалі «ПТРК» з Павлограда та на Южненській міській студії «МИГ», керівниця якої розповіла, що за період карантину у них роботи стало більше, активно проводять інтерв’ю усіма доступними способами (на камеру, телефоном, скайпом). До того ж, мають хороші відгуки від глядачів - до редакції почали частіше телефонувати жителі міста. Крім того, майже у 3 рази збільшився трафік на їхньому каналі в Ютубі та у Фейсбуці.

Чимало регіональних телеканалів знімають свої проєкти, але без глядачів у студії, з мінімумом техніки і персоналу. Вочевидь, відсутність експертів і гостей у студії абсолютно не критично вплинула на якісне інформування глядачів та слухачів, адже медіакомпаніям вдалося швидко відповісти на комунікаційні виклики.

 

Рекламний ринок на нулі

Не витримав карантинного тиску рекламний ринок у медіа, який одразу згорнувся. Нині рекламодавці не поспішають вкладатися у рекламу не лише на регіональному рівні, а й на національному. Попри сплеск інтернет-торгівлі, доставок продуктів та готових страв, рекламодавці завмерли в очікуванні. Відповідно, відсутність реклами негативно вплинуло на життя медіакомпаніії. Геннадій Сергеєв розповідає: «Рекламний бюджет на нулі, а оскільки ми не маємо інших джерел фінансування, то більшість колективу довелося розпустити».

Перші тижні медіакомпаніям вдавалося якось балансувати: знімали для школярів уроки, домовлялися зі службами доставки. А от тепер для медійників непростий час, адже рекламний ринок навіть після карантину так швидко не оговтається.

 

А що далі?

Говорити про майбутнє регіональних компаній важко, адже після кризи не усі гравці залишаться на полі. Але вже зараз можна помітити, що карантин, окрім явних і беззаперечних негативів, навчив медійників працювати у найекстремальніших умовах, по-новому будувати комунікацію, креативити в умовах недофінансування і головне – довів, що для слухачів і глядачів найзатребуванішими новинами є місцеві.

Пресцентр НАМ