Реформуватися, не можна залишитися комунальними

Якими повинні бути мовники громад, які виклики та перспективи на них чекають, як їм пройти реформування і залишитися на плаву та як все це прописати у законі «Про медіа» – про це дискутували експерти, медіаюристи та представники регіональних комунальних мовників під час громадського обговорення «Мовлення громад та комунальні телерадіоорганізації: новації проєкту Закону України «Про медіа», яке відбулося 18 лютого у Києві.

Під час обговорення експерти галузі та автори закону представили на обговорення  регіональним мовникам основні положення ІІІ розділу «Мовлення громад». Катерина М’яснікова, виконавча директорка НАМ та учасниця робочої групи з розробки закону «Про медіа», розповіла про головні завдання цього розділу закону: зафіксувати особливий статус мовлення громад, визначити правові форми, в яких мовлення громад може існувати, і вирішити, як можуть функціонувати територіальні мовники громад (в якій формі, у якому форматі і як забезпечити прозорість та підзвітність громаді). Катерина М’яснікова закликала усіх учасників обговорення давати поради, як покращити закон, а не намагатися зробити все, щоб його законсервувати.

Про європейську практику створення мовлення громад у відповідності до норм закону розповіла учасникам громадського обговорення експертка Ради Європи Кріштіна Розгоні. Також вона нагадала основні принципи Ради Європи щодо побудови медіагромад, плюралізму та незалежності мовників і наголосила на тому, що українським комунальним телерадіокомпаніям варто продовжити європейські традиції. Цю ж думку підтримала Джилліан МакКормак з Internews та наголосила на важливості того, що в проєкті закону взагалі з’явився окремий  розділ про мовлення громад.

Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко зазначила, що наразі питання про створення мовлення громад дуже актуальне в контексті реалізації реформи децентралізації: «Ми повинні відрізняти мовлення громад і комунальне мовлення, бо у них різні цілі. Адже комунальні мовники, як правило, представляють інтереси органів місцевого самоврядування. Вони можуть бути під впливом цих органів влади і стати провідниками місцевої політики. А мовлення громад має бути незалежним та відображати інтереси громади».

У свою чергу, Ігор Розкладай з Центру демократії та верховенства права зауважив, що на українському ринку є проблема локальних новин. Медіа не повинні бути персоналом для обслуговування інтересів місцевої влади, а показувати, що відбувається у громаді: «Влада повинна поліпшувати доступ до інформації, яка має місцеве значення. Але ніде не вказано, що влада повинна мати медіа, щоб висвітлювати свою діяльність». Ігор Розкладай також зосередив увагу експертів та представників комунальних телерадіоорганізацій на важливості визначення статусу обласних ТРО у законі про мовлення громад.

Свої застереження щодо нового закону «Про медіа» висловила Людмила Опришко з Платформи прав людини. Зокрема, про долю комунальних мовників – чи всі вони повинні реорганізуватися; про умови ліцензування і її припинення; про незалежність мовників та їхнє фінансування. На думку пані Опришко, концепція закону не достатньо враховує створення мовлення громад у маленьких селах, адже є сумніви, що у бюджеті маленьких громад знайдуться кошти для створення власного мовника.

Медіаюристка НАМ Ольга Большакова вважає великим проривом те, що відтепер поняття мовлення громад закріплене законодавчо, адже це питання вже багато років обговорюється медіаекспертами, зокрема і Національною асоціацією медіа,  та представниками комунальних мовників.  Ольга Большакова зауважила, що процес реформування комунальних ТРО буде значно відрізнятися від реформування комунальних газет. На відміну від друкованих медіа, комунальні телерадіокомпанії не можуть здешевити процес роботи і скоротити витратити на сигнал. Саме тому вони потребують постійного гарантованого фінансування. Також медіаюристка нагадала про обмеженість частотного ресурсу. Роздержавити комунальні компанії, які вже мають власні частоти, легко, а от потім повернути ці частоти назад – непросте завдання. Головне, як вважає Ольга Большакова, не втратити комунальні телерадіоорганізації, а поступово реформувати їх до мовників громад.

Світлана Остапа з «Детектора медіа»  і Наглядової ради «ПАТ «НСТУ» висловила певний скепсис щодо раціональності створення мовників громади, адже вважає, що міська влада все одно впливатиме на редакційну політику через фінансування. Вона стверджує, що громади не готові фінансувати мовників: «Ми намагаємося винайти велосипед, який все одно осідлає місцева влада».

Про те, що в законі «Про медіа» можна прописати тільки те, що кожна громада має право на власних мовників, розповів Микита Потураєв, один із ініціаторів  закону та член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Він пропонує решту особливостей створення мовлення громад прописати у додатковому законі, якщо у цьому буде дійсно потреба.

Обговорення ІІІ розділу закону було надзвичайно  важливим та результативним. Катерина М’яснікова наприкінці зазначила: «Важливо, що комунальні медіа розуміють необхідність реформування, розуміють, що цей поступ до стандартів неминучий, але важливо зробити цю реформу таким чином, щоб їх не втратити і не позбавити громаду чути локальну інформацію, але при цьому дійсно отримати гарний результат».    

Про виклики та перспективи проєкту закону  «Про медіа»  з позиції регіональних комунальних мовників - читайте у наступній статті.

Дискусія відбулася за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», що реалізується міжнародною організацією Internews та за підтримки проєкту “Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні»

Пресцентр НАМ