Оксана Коваль, радіо «Поступ»: Засновники розподіляють кошти, а ми працюємо в інтересах своєї аудиторії

stub

Радіо «Поступ» мовить у місті Самбір Львівської області. Наразі  медіа є комунальним підприємством, засноване районною та міською радами. Співзасновником також є творчий колектив, який складається з двох співробітників. Ліцензію на FM по проєкту «Мовлення громад», який реалізовувала Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, «Поступ» отримав у 2017 році, а вже за рік розпочав мовлення. Незабаром компанію очікують нові зміни. Адже після прийняття законопроєкту «Про медіа» комунальні медіа мають бути переформатовані у мовників громад.

Про роботу редакції Самбірського радіомовлення «Поступ», а також про очікування та побоювання від реформи пресслужбі Національної асоціації медіа  розказала очільниця радіостанції Оксана Коваль.

- Оксано, ваша радіостанція мовить у невеликому містечку. Як їй ведеться?

- У жовтні  2017 року ми отримали на конкурсі FM-частоту по проєкту «Мовлення громад», і в серпні 2018 року перейшли на цілодобовий ефір. Це дає  більше можливостей охоплювати ефіром велику територію, а також працювати  на себе. Наприклад,  маємо змогу заробляти з реклами.  Адже раніше ми мовили у проводовій мережі, яка мала досить обмежену аудиторію. Зараз у нас зросли видатки, а дотації ні, тому ми поки що не маємо змоги збільшити штат.

- Скільки людей у вас працює?

- Двоє. Я і моя колега. Разом ми забезпечуємо цілодобове мовлення. До створення програм лучаються і позаштатні автори, з якими є багаторічна творча співпраця. Завдяки цьому наповнення ефіру є різноманітним.   Як і вимагає концепція, у нас не менше 4 годин інформаційного мовлення, 1,5 годин культурологічні програми та музично-розважальні. Ми подаємо не короткі, як на інших FM-ках, а розширені інтерв’ю,  тематичні передачі, повторюємо їх кілька разів на добу і за рахунок цього дотримуємось квоти власного продукту.  Маємо можливість оперативно і часто подавати новини

(колектив радіостанції)

- Яку частку у структурі вашого бюджету становлять дотації та реклама?

- Мені важко сказати, тому що минулий рік не був показовий з огляду на виборчу компанію. Адже тоді наша реклама була переважно політичного характеру.

- Хто ваші рекламодавці?

- До нас, наприклад, звертаються місцеві магазини, які хочуть рекламувати себе або свої акції. Але такої реклами дуже небагато. Хотілося б  більше. Втім, це залежить від нашого штату. На радіо працює двоє людей і ми зосереджені на інформаційному забезпеченні, відповідно не має кому працювати з рекламою. Засновники збільшили фінансування не достатньо, дотації йдуть на наші дуже скромні зарплати. Засновники не хочуть розуміти чимало речей, вони дають нам певну суму, а ми вже самі вирішуємо, як розтягнути це фінансування – на рік чи на пів року.

- Чи впливають засновники на вашу редакційну політику?

- Чомусь існує така думка, що якщо наші засновники міська та районна рада, то ми залежні від них. Навіть подеколи так кажуть наші громадяни: «У вас засновник міська рада, значить цим питанням ви не будете займатись». Але ми  навпаки намагаємось доносити  до слухачів, до  влади інформацію про ті проблеми, які є у нас. Якщо  нам вдається впливати на їх вирішення, то це свідчить про нашу дієвість. Ми і критикуємо, і відзначаємо позитивні зміни. Засновники ж не заробляють кошти для нашої дотації,  на які ми існуємо, це кошти платників податків, вони їх розподіляють і дають нам. А ми вже працюємо в інтересах нашої аудиторії.

Звісно, інколи їм не подобається те, що ми говоримо. Якщо громада щось вимагає від влади, то ми даємо це в ефір та висвітлюємо. Це наша робота. Вони, звісно, можуть висловити свої зауваження та претензії, я це вислухаю, але виконуватиму свою роботу так само як і виконувала раніше. Ми – за висвітлення усіх подій, відповідно до стандартів.

- Які у вас найбільші очікування та побоювання від нового закону «Про медіа»?

- Найбільше побоювань, щоб права журналістів не були обмежені і не була запроваджена цензура. Важливо, щоб журналісти не залежали від засновників навіть у комунальних ЗМІ. Також закон має закріпити за засновниками обов’язки щодо фінансування мовлення громад. У нас, наприклад, було дуже мало інвестицій у період переходу з проводового у FM, не було технічної бази. А районна рада виділила нам кошти лише  на передавач та антену,  а все решта (оплата за ліцензію, різні дозвільні документи,обладнання, комп’ютери, студії) – це була наша проблема. Ми купували все за рахунок рекламних та власних коштів. Зараз це майно на балансі редакції.

- Ви казали, що побоюєтесь  можливої залежності журналістів від засновників громадського медіа. Одним з механізмів, що має цьому протидіяти,  відповідно до законопроєкту, мають стати наглядові ради, створені за принципом такого ж органу суспільного мовлення. Чи  вважаєте ви це дієвим механізмом?

- Я бачу, як подібні громадські ради працюють при районній адміністрації та міській раді. Мені здається, що це недостатньо дієвий механізм впливу на владу. Свою думку вони висловлюють, але до неї не прислухаються ті,  хто приймає рішення.

У нас є редакційна рада до якої входять представники засновників та нашого колективу, як цього нині вимагає законодавство. В проєкті закону «Про медіа» передбачено, що до наглядової ради мають увійти  представники від  найбільших депутатських груп і фракцій органу місцевого самоврядування, який заснував це підприємство, а також члени від громадських об’єднаньВартувало б включити до наглядової ради працівника нашої редакції, або представників із журналістського середовища, фахівців у сфері медіа.

- Але у законопроєкті передбачено, що наглядова рада має сама призначати керівника та затверджувати програмну концепцію.

- Було б добре, якби це дійсно так було. Основне, щоб наглядова рада  дотримувалась незалежності та закону. Важливо, щоб  представники цієї ради вникали  в особливості роботи  редакції, допомагали розвиватися, бути ефективним для громади засобом комунікації. Щоб не було тиску від різних політичних течій, щоб протистояння депутатських фракцій, які іноді виникають у радах, не блокували роботу такої наглядової ради, а відтак – роботу редакції. Адже   виконувати затверджену програмну концепцію  і всі зобов’язання ліцензіата доводиться колективу.Вся відповідальність лежить на нас.

(гості радіостанції - журналістка Наталія Криничанка і художник Ігор Копчик (Львів))

- Чи є у вашому регіоні громадські організації, незалежні від влади?

- Такі громадські організації у нас є. Чи формування складу наглядової ради у невеликій громаді не стане проблемою, не можу відповісти однозначно і ствердно. Ми бачимо, як все відбувається із Суспільним мовником, за зразком якого створюється мовлення громад у країні.  Важливо, щоб процес переходу був злагоджений, щоб було ефективне співробітництво громад і радіоредакцій.

 

Пресслужба НАМ