National Media Talk: як знайти рівновагу між владою, медіа та суспільством?

Про хиткий баланс влади, медіа та суспільства, захист та розвиток інформаційного простору, пропаганду, фейки, само- і співрегулювання поговорили представники медіа та влади на третій конференції National Media Talk 25 жовтня у Києві.

Ключовим спікером конференції був політв’язень, бранець Кремля та власкор УНІА Укрінформ – Роман Сущенко. Він розповів, що відчував, коли опинився у в’язниці. Окрім того, аналізував пропагандистські війни, а також види маніпуляції. Роман Сущенко закликав українців мислити ширше, аналізувати та критично сприймати інформацію. А медіаспільноту попросив перевіряти свої джерела та не публікувати неперевірену інформацію, яка може нашкодити іншим. Про згубну силу фейків він розповів на власному прикладі. «Я знаю, що багато хто з вас зібрав речі, камери, диктофони і навіть вирушив до аеропорту, піддавшись на таку не дуже надійну, достовірну інформацію з конкретно одного неперевіреного джерела. Завдяки вам, ця інформація була поширена в соціальних мережах, на телебаченні. І моя мама, коли дізналася, дуже хвилювалася. Коли її надія знову виявилася відкладеною – це була вже шоста така спроба – їй стало зле», – зазначив  Роман Сущенко.

Під час свого виступу він попросив колег-журналістів, щоб і надалі тема про політв’язнів була у фокусі їхнього висвітлення. А також наголосив на необхідності дотримання журналістських стандартів, щоб запобігти поширенню фейків та маніпуляцій.

Медіа і влада: співпраця чи боротьба?

Цікавою та динамічною була дискусія «Медіа-влада-суспільство: чи працює екосистема?», серед запрошених гостей були представники медіа та влади, які озвучили різні погляди на ситуацію з комунікацією. Олексій Братущак, журналіст та експерт з Інституту масової інформації, вважає, що криза не між владою та медіа: «Криза у владі, яка не доносить до суспільства свої месиджі, не реагує на актуальні питання».  У свою чергу, Вадим Карп’юк, ведучий «Свободи слова» на ICTV, погодився, що є комунікаційна криза, а не криза у стосунках.

Модераторка дискусії та голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, зазначила, що нинішня влада відверто демонструє свою зневагу до медіа. Натомість Сергій Швець, народний депутат та член Комітету з питань свободи слова, не погодився з такою думкою і зазначив: «Кризи ні в стосунках з медіа, ні в комунікації не бачу. Так, є проблема. Криза – явище системне, а проблеми долаються».  Він закликав медіаспільноту детальніше та глибше вивчати  те, про що вони інформують, і не ставитися поверхнево до подій у країні. Його думку продовжив представник комунікаційної команди Офісу президента України Максим Кречетов заявивши, що влада готова аналізувати критику, але не суцільний потік негативу з боку журналістів. Також він розповів, що команда президента не обирала вектор комунікації лише через соціальні мережі, а й надалі планує інформувати суспільство через традиційні медіа.

Директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко зазначив, що журналістська спільнота дуже упереджено ставиться до команди нового президента. До того ж, він також дорікнув медійникам у недостатній фаховій підготовці під час пресмарафону Зеленського.

Інформаційна стратегія: бути чи не бути?

Чимало гострих питань обговорили представники медіа і влади під час дискусії «Стратегія розвитку та захисту інформаційного простору: чи з’явиться вона та якою буде за нової влади?», яку модерувала директорка Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’яснікова.

Соціальні мережі, за результатами дослідження USAID-Internews  про споживання медіа, вперше випередили телебачення. Таку інформацію представила директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак. За її словами, цього року була підірвана довіра до медіа через величезний обсяг політично некоректної інформації, за яку платили  партії. «Люди не вважають фейки великою проблемою, саме тому, що занадто впевнені у своїй здатності їх розпізнавати», – зазначила Джилліан. Але дані дослідження показують, що українці здатні розрізнити лише одне повідомлення з фейковим змістом із чотирьох.

Про необхідність двох стратегій – окремо розвитку і окремо захисту – зазначив Микита Потураєв з Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Також він розповів, що Комітет планує до середини листопада  винести на обговорення проєкт закону про аудіовізуальні медіасервіси: «Ми працюємо над новим законопроєктом. Ми хочемо зробити його настільки верифікованим, наскільки це можливо. Це має бути документ, максимально близький до медіакодексу. Ми створили робочу групу – там медіаюристи, представники індустрії та міністерства, депутати».

За словами директора зі стратегії та розвитку «Медіа Групи Україна» Федора Гречанінова, Офіс з розробки гуманітарної стратегії планує до кінця року представити довгоочікуваний драфт гуманітарної стратегії. Також він додав, що закон треба якомога швидше ухвалити, адже необхідні зміни можна вносити і потім. З його думкою погодився Микита Потураєв: «До закону не треба ставитися, як до чогось на віки. Він має описувати життя».

Дмитро Бондаренко з видання Liga.net погоджується з тим, що держава повинна мати свою інформаційну стратегію, однак він не впевнений, що медіабізнес повинен у цьому брати участь. Він також зазначив, що увага до фейків значно перебільшена: «Проблема не в тому, що нам намагаються одну правду видати за іншу. А в тому, що зараз є багато правд  одночасно».

Олексій Мацука з Донецького інституту інформації  зауважив, що у держави має бути дуже системний та далекоглядний погляд на інформаційну стратегію. Він вважає, що держава повинна заохочувати до розвитку суспільного мовника, адже на його базі реально втілити у життя настанови щодо журналістської етики, соціальної відповідальності або створити  нове розуміння соціального контракту між журналістом (або редакцією) і аудиторією.

Що регулювати, а що не варто?

Під час третьої дискусії «Само- та спів-: перспективи розвитку механізмів професійного регулювання журналістів та корпоративного регулювання медіа» представники державних структур та журналісти обговорили механізми регуляції медіа.

Уляна Фещук з Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення виступила  за співрегулювання, таку ж позицію розділив Ігор Розкладай з Центр демократії та верховенства права.

Валерій Іванов з Академії української преси стверджує, що тема не варта обговорення, бо все й так очевидно. Світлана Остапа з Національної суспільної телерадіокомпанії України вважає, що має бути само-, спів- і державне регулювання. А Богдан Кутєпов з «Громадського телебачення» впевнений, що медіа врятують не співрегулювання і не саморегулювання, а синергія дурників та розумників.

Детальніше про кожну дискусію – читайте у наступних матеріалах.

Прес-служба  National Media Talk