На захисті дітей: саморегулівний акт про висвітлення булінгу в медіа

На завершальній стадії знаходиться робота над п’ятим спільним актом узгодження «Висвітлення засобами масової інформації випадків булінгу (цькування)».  Над створенням цього саморегулівного акту працює робоча група, яка складається з юристів, психологів, науковців, представників медіагруп та громадськості, а також регулятора – Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України. Інтереси регіональних медіакомпаній представляє Національна асоціація медіа.

За останні чотири роки спільними зусиллями вдалося створити чотири акти про висвітлення сексуального насильства, суїциду, участі дітей у збройних конфліктах, насильства і жорстокості. Наразі робоча група активно працює над документом про булінг, який дозволить медійникам висвітлювати тему цькування так, щоб вона захищала дітей і не порушувала їхніх прав. 

Ольга Большакова, керівниця Центру адвокації та лобіювання НАМ, розповіла, що у створенні акту дуже важливо правильно все оформити, щоб не було зайвих заборон та вимог. Ольга також вважає, що повинні бути загальні правила висвітлення і для тих, хто цькує і для тих, кого цькують.

Тема булінгу в інформаційному просторі була дуже актуалізована завдяки медіа, які почали висвітлювати скандальні історії, які згодом набули резонансу та розголосу і привернули увагу до цієї теми - вважає Любов Найдьонова, докторка психологічних наук, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Згодом усвідомлення проблеми булінгу реалізували у змінах до закону, у тому числі, адміністративного кодексу. Є навіть стаття, яка описує випадки булінгу як правопорушення. Ще однією з причин актуалізації теми булінгу Любов Найдьонова називає те, що булінг - системне явище, інформаційне втручання потенційно може погіршити ситуацію учасників конкретного випадку цькування. «Наслідком такого втручання і погіршення ситуації, тим ризиком, якого ми всіляко маємо запобігати, є погіршення стану жертви, коли вона може накласти на себе руки. Булінг пов’язаний із суїцидом.  Оскільки акт про суїцид у нас уже був підписаний, то було логічно зробити акцент і на явищі булінгу, оскільки це нова тема для висвітлення», - розповідіє Любов Найдьонова.

За словами психологині, жертвами неправильного висвітлення теми булінгу у медіа можуть стати діти, яких цькували, адже розширюється коло людей, які залучені до цієї ситуації. А також – самі булери, яких теж можуть цькувати. Висвітлюючи тему булінгу, медійники можуть показувати негативне (троянське) навчання, коли несвідомо дають детальну інструкцію цькування для подальшого наслідування дітям. Інформаційне втручання може ситуацію сильно загострити і призвести до несподіваних наслідків. Тому представники медіагалузі, разом із психологами, дитячими омбудсменами та юристами дійшли висновку, що потрібно створити окремий акт про булінг.

«Усі діти, які залучені до булінгу, потребують допомоги. Дуже часто причиною того, що дитина трансформує гнів та агресію у булінг, є те, що вона сама страждає від насильства у сім’ї чи знаходиться у складних життєвих ситуаціях. Якщо ми будемо йти за каральною моделлю, то булінг на цьому не закінчиться, а перейде у приховану форму і продовжиться як психологічне знущання(бойкоту, насмішок тощо)», - вважає Любов Найдьонова.

У  тоталітарні часи практика публічного цькування дітей була легітимізована, однак у демократичній моделі розвитку суспільства подібна практика – неприйнятна.  Саме тому важливо у найближчий час узгодити акт про висвітлення у медіа тему булінгу.

Нагадаємо, що за останні чотири роки робоча група зі створення правил захисту дітей у медіа напрацювала такі саморегулівні акти:

  1. Спільний акт узгодження № 1 «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіа-виробництва»
  2. Спільний акт узгодження № 2 «Висвітлення засобами масової інформації теми суїциду»
  3. Спільний акт узгодження № 3 «Висвітлення засобами масової інформації теми участі дітей у збройних конфліктах»
  4. Спільний акт узгодження № 4 «Висвітлення засобами масової інформації випадків насильства і жорстокості».

Пресслужба НАМ