Мовники Сходу: чи варто розраховувати на державну підтримку?

stub

Який контент створюють мовники на тимчасово окупованих територіях та прилеглих регіонах, як держава повинна підтримати медіа та дати їм можливість повноцінно працювати, хто має контролювати і запобігати появі російських наративів в українських ефірах? Про це подискутували учасники онлайн-конференції «Підтримка локального медіапродукту для мешканців тимчасово окупованих територій та прилеглих регіонів» 12 березня 2021 року на платформі ZOOM.

Мовники Сходу:  складнощі та виклики

Мовники на тимчасово окупованих територіях та прилеглих регіонах відрізняються від інших українських мовників лише тим, що вони знаходяться у фінансово нестабільних областях та майже не мають рекламного ринку. Ініціатива Національної асоціації медіа та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України підтримати мовників на Сході наразі актуальна і потрібна. «Те, що підтримуються не якісь київські проєкти, а місцеві мовники, які працюють у важких, абсолютно некомерційних умовах і виробляють свій власний продукт із розумінням своєї цільової аудиторії, її проблем, больових точок, невирішених питань, інтересів та звичок,  - це вкрай важливо», - наголосила Тетяна Лебедєва, почесна голова Національної асоціації медіа.

Українські медійники, які прагнуть розвиватися, шукають для себе можливості та гранти, аби забезпечити свою цільову аудиторію якісним контентом. А запит на такий контент є. Анастасія Шибіко з «Вільного радіо» (м.Бахмут) розповіла, що аудиторію дійсно цікавлять не лише локальні новини, а й інформація про можливості (навчання, гранти, культурні заходи), боротьба з корупцією та інтерв’ю з місцевими чиновниками. Щоправда, самі чиновники без ентузіазму прагнуть співпрацювати з журналістами. Люди готові слухати український контент, відкривати для себе нові можливості, обирати для себе альтернативу. Саме таку альтернативу і пропонують якісні українські медіа на Сході.

Про потребу аудиторії у якісному контенті наголосив також Андрій Шаповалов з «Донбасс Онлайн» (м.Сєвєродонецьк). На його думку, окрім локальних новин, люди хочуть також інтерактивів та програм прикладного характеру. Однак, варто зосередитися не лише на створенні вартісного контенту, а й на можливості його «транспортувати», щоб проросійські сили не глушили сигнал. І це має забезпечити держава.

Великим викликом для мовників Сходу Наталя Попова з телекомпанії «САТ-плюс» (м. Слов’янськ) вважає те, що деякі медіа не можуть більше працювати: «Телеканали закриваються – і це дуже гірка тенденція». За словами представника Національної ради у Луганській області Володимира Горобця, з початку 2021 року свою діяльність припинили 3 медіакомпанії на Сході.

Особливість мовлення на тимчасово окупованих територіях та прилеглих регіонах ще й у тому, що є чимало медіакомпаній, які транслюють проросійські настрої. Відповідні дослідження, які проводив Інститут масової інформації, озвучила Оксана Романюк. Аналіз контенту медійників окупованої території показав, що в інформаційних повідомленнях про Україну присутня мова ворожнечі (30%), фейки (35%), маніпуляції (+50%). Моніторинг проводили 11-13 січня 2021 року. Проросійські медіа намагаються максимально викривити інформацію про війну на Сході та статистику захворюваності на ковід, зосереджують увагу на політиці, соціальній темі та криміналі.

Карен Мадоян з проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні» розповів про дослідження медіа на тимчасово окупованих територіях та прилеглих регіонах, яке вони проводили у 2019 році. Результати свідчать про те, що 40% населення продовжує дивитися українські канали та читати українські онлайн-видання. Людей також цікавить інформація про війну, місцеве самоврядування, боротьба з корупцією та розслідування. Тобто, цільова для українського контенту є, тому медіакомпанії повинні забезпечувати ці потреби.

Основними викликами для роботи мовники на тимчасово окупованих територіях та прилеглих регіонах називають фінансові складнощі, небажання місцевих чиновників співпрацювати з журналістами, хиткий рекламний ринок, відсутність органу, який би відслідковував проросійські наративи та накладав відповідальність.

Які перспективи?

Метою заходу було не тільки поспівчувати мовникам Сходу, а й запропонувати конкретне рішення, яке б допомогло медійникам. Саме тому Національна асоціація медіа та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України зібрали мовників, аби разом розробити проєкт тендерних умов.

«Наразі ми можемо говорити, що в Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на цей рік є 15-17 млн грн, які ми можемо витратити на підтримку мовників, які здійснюють мовлення у Донецькій та Луганській областях або прилеглих територіях», - зазначив Андрій Мирошніченко, радник Віцепрем’єр-міністра — Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова. І зробити це можна тільки шляхом проведення тендерів або купівлі контенту та його розповсюдженні.

Під час дискусії Олексій Тарабукін з Директорату інформаційної політики Мінреінтеграції озвучив учасникам дискусії концептуальні засади проведення тендеру. Зокрема, він зазначив, що контент має бути актуальним та важливим, не порушувати законодавства та етичних норм, без політичної та прихованої реклами, мови ворожнечі і обов’язково – власного виробництва. Це може бути новинний, розважально-документальний, освітній та дитячий контент.

Учасники заходу підтримали таку ініціативу та зазначили, що братимуть участь у тендері. Текст тендеру уже надісланий учасниках дискусії, щоб врахувати усі потреби мовників.

Пресслужба НАМ