Мода на місцеве: як канал «Тисмениця» задає тренди і готується до роздержавлення

Це інтерв’ю про те, як невеликому регіональному телеканалу вдалося стати інформаційним центром місцевої громади та  бути завжди у епіцентрі всіх подій. Це – історія про те, як бути маленькими, але надзвичайно сильними, як можна стрибнути вище своєї голови. І, насамперед, – це історія про людяність і про те, що все, що ми робимо, має бути для людей і про людей.

Своє телебачення у Тисмениці з’явилося у 1991 році, і вже у січні наступного року телеканал буде святкувати своє тридцятиріччя. Наразі у штатному розписі – восьмеро людей. Телеканал має 3 години мовлення. Охоплення – місто та найближчі села.

Про те, чим живе, як працює і як планує трансформуватися телеканал «Тисмениця»  (Івано-Франківська область) ми поговорили з директоркою і невтомним двигуном його телевізійних процесів Марією Молощак.

  • Маріє, яким ви бачите майбутнє свого телеканалу у контексті реформування комунальних мовників на мовників громад?

Добре, що такий закон буде прийнято. Приємно, що про нас піклуються, про нас знають, що нарешті дійшла черга до того, щоб реформувати комунальні ТРО. Чи потрібний зараз цей закон - досить складне запитання, адже є багато питань, які сьогодні стоять перед нами. Найбільше, що лякає більшість директорів і керівників, – це сам процес реформування, адже паралельно йде реформа децентралізації. Процес реформ комунальних телерадіоорганізацій ускладнюється цим питанням, оскільки у Тисмениці буде створена об’єднана територіальна громада у жовтні, згідно з перспективним планом. Зараз ми належимо до районної ради. Не зрозуміла наша подальша доля, а тут ще й реформування.

  • Як вплине процес реформування на ваш телеканал?

Працювати так, як ми працювали раніше, ми уже не будемо. Доведеться повністю змінюватися. Переосмислювати концепцію та підходи. Я сподіваюся, що такі реформи дадуть поштовх до чогось нового, відкриють можливості для медіа. Хотілося б, щоб законотворці розуміли, що в Україні потрібно розвивати телебачення на місцях, допомагати місцевим студіям для того, щоб вони могли ефективно працювати. Місцева влада не тисне на нас, тому що засновники представлені депутатами від різних партій, які мають кардинальні погляди, є плюралізм думок. Взагалі я оптимістично налаштована. Сподіваюся, що закон принесе хороші результати, але, звісно, є якісь побоювання, виклики, які нам потрібно буде долати.

  • Маріє, розкажіть детальніше про ваш телеканал. Чому важливо мати власне телебачення у Тисмениці?

Телеканал «Тисмениця» має 3 години мовлення, населення міста – 10 тисяч мешканців. Територія розповсюдження – Тисмениця і навколишні села. У зв’язку з реформою також почали співпрацювати з об’єднаними територіальними громадами. Транслюємося у кабельних мережах, оскільки маємо аналогову ліцензію. У нас є інформаційні, розважальні програми, ми розповідаємо про життя нашого району, висвітлюємо діяльність  органів місцевого самоврядування, різноманітні сфери – від політики до спорту.  Добре, що в районі є телебачення, тому що це – історія. Нам у січні наступного року буде 30 років. Ми переживали різні часи, але залишилися і до сьогодні працюємо.

  • У чому потенціал вашого телеканалу?

Потенціал телеканалу у тому, що є професійні люди, які готові працювати. Це – наша сила. Є відчутна підтримка з боку районної ради, які є нашими засновниками. Вони допомагають нам покращувати матеріально-технічну базу, та фінансово-господарську діяльність. Я вважаю, що все добре, і нема необхідності якихось кардинальних реформ. Звичайно, є плани, як можна покращувати свою діяльність і більше працювати, та у цілому усе добре.

  • Які ваші найпопулярніші програми?

Найпопулярніші програми, які люблять дивитися наші глядачі, - це ті, де вони можуть бачити себе та своїх дітей. Багато поширень у соцмережах мають сюжети, присвячені спорту, місцевій культурі та традиціям. Аналітичні матеріали не користуються великою популярністю. Завдяки новинам нашого каналу люди знають, кого вони обрали, стежать за діяльністю депутатів та їхніми рішеннями, за бюджетами. Якщо людина активна і цікавиться тим, що відбувається на місцевому рівні, то вона отримує усю необхідну інформацію.

  • Як ви ставитеся до диджиталізації?

Наш сайт існує з 2011 року, є ще нова версія, яку ми створили у 2018 році. Ми маємо свій ютуб-канал, сторінку у фейсбуці. Спочатку наші новини оперативно з’являються у фейсбуці, а вже потім у ефірі каналу з 17 до 20 години. Тому що оперативність – це вимога нашого часу, це допомагає у нашій роботі. Соцмережі – нова платформа, яку ми можемо використовувати для покращення нашої діяльності і, водночас, це – можливість залучати більше людей. Якщо у нас з’являється сюжет про ОТГ, то до сторінки одразу приєднуються мешканці цієї громади. Я вважаю, що це є великим плюсом у нашій роботі. У цьому напрямку треба працювати кожному медіа, адже є зворотній зв’язок.

  • Чи є якась у вашого телеканалу родзинка, щось таке унікальне, чим можете пишатися?

Ми завжди наголошуємо на тому, що є найстарішим телебаченням в області. Ми – перші, і нам важливо зберегти наше телебачення, щоб воно не просто було, а й розвивалося, щоб з’являлися нові платформи для роботи, тому що працювати є кому і для кого.

  • Хто творить телеканал «Тисмениця»?

У нас, як і в більшості маленьких каналів, універсальні працівники, які можуть і писати тексти, і начитувати, і вести програму, і виходити в ефір, і знімати, і монтувати. Для прикладу, я працюю на телебаченні з 2016 року, знаю його від заземлення до антени, тому можу і в ефір вийти, і зняти, і змонтувати. Я пишаюся тим, що будь-який процес на телебаченні мені під силу, вважаю, що у цьому є перевага місцевих студій.

  • У чому цінність маленьких регіональних мовників, на вашу думку?

Щоб працювати на місцевому телебаченні, треба бути обізнаним у багатьох сферах. Бо сьогодні ти робиш сюжет про розподіл земельних ділянок, завтра – про комісії районної ради, післязавтра – про турнір із волейболу. І ти маєш розумітися у багатьох сферах, доносити до глядача інформацію, тим паче, що героя свого сюжету можеш зустріти на вулиці. Він може тобі висловити свою думку, чи подобається йому сюжет чи ні, ти маєш бути готовий до різних стресових ситуацій. Перевага в тому, що журналіст, який працює у місцевих студіях, обізнаний у різних сферах. Він володіє таким багажем знань і досвідом для того, щоб правильно все це транслювати. Я вважаю, що представникам національних каналів простіше. Вони приїхали, зняли сюжет і поїхали, а ми мусимо все детально вивчати, чути різні сторони. Тому вважаю, що регіональна журналістика недооцінена і має величезний потенціал.

Пресцентр НАМ