Медіаюрист Ольга Большакова про перспективи реформування мовлення громад

Про перспективи реформування мовлення громад, розуміння поняття «послуга загальноекономічного значення», застереження Антимонопольного комітету України та виклики для комунальних мовників ми поговорили з керівницею Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольгою Большаковою. Також вона розповіла про мету зустрічей з регіональними комунальними мовниками та розробку рекомендацій щодо аналізу загальноекономічного значення послуги громадського мовлення для Антимонопольного комітету.

Про проект сприяння реформі комунальних ЗМІ

Ідея цього проекту виникла тоді, коли стало зрозуміло, що вже закінчується реформа друкованих ЗМІ і її логічним наступним кроком буде реформа комунальних засобів мовлення. Першим знаком, що законодавець готовий для продовження реформи, для нас була згадка про комунальних мовників у перехідних положеннях закону «Про суспільне телебачення та радіомовлення України». Держкомтелерадіо розробив законопроект щодо реформи комунальних засобів мовлення і створення системи громадського мовлення. Його не підтримали, але це була така перша спроба, яка засвідчила перспективу вирішення цього питання.

Друга ініціатива була від Національної ради. Вона стосувалася створення системи громадського радіо у селах. Це  був законопроект, який ми оцінювали доволі скептично і він також не знайшов підтримки у парламенті.

Третій законопроект, над яким вже понад сім років працює вся галузь, – про аудіовізуальні послуги. У ньому, зокрема, передбачається регулювання комунальних засобів мовлення та громадського мовлення.

Метою зустрічей з комунальними мовниками, які ми провели в цьому році було розробити пропозиції, які б не були тільки пропозиціями юристів Асоціації, а й були обговорені комунальними ЗМІ, представниками влади та громадськістю. Ми вислухали усі застереження від комунальних мовників, яким у  майбутньому працювати і розвивати свої засоби масової інформації. А також провели чотири обговорення: два з них у Києві під час Телерадіоярмарку, і два регіональних – в Одесі та Івано-Франківську. За результатами усіх цих обговорень, ми презентували на останній дискусії у Києві, результати доробок комунальних мовників із тим, щоб їх іще раз обговорити, вислухати усі застереження та врахувати їх, а потім подати свої пропозиції до законопроектів. Фактично, ми уже розробили пропозиції до законопроекту і передали його робочій групі. Будемо сподіватися, що вона врахує їх.

Що ж таке послуга загальноекономічного значення?

Ще одна проблема, яка виникла тільки цього літа, – це надання висновків Антимонопольним комітетом щодо державної допомоги для комунальних мовників. Ця допомога повинна бути обґрунтована як така, що є послугою громадського мовлення. Це міститься первинно в угоді про Асоціацію з ЄС і в законодавстві Європейського союзу, яке спрямоване на вільну конкуренцію та на перешкоджання будь-яким заходам з боку держав-членів, які  б спотворювали вільну конкуренцію.

Зрозуміло, що будь-яка державна допомога одному чи кільком суб’єктам спотворює конкуренцію у цій галузі, адже хтось отримує преференції. І, відповідно, уже ні про яку рівність суб’єктів і вільну конкуренцію не йдеться. Законодавство Європейського союзу таке не схвалює, але воно робить винятки для тих сфер, де  конкуренція не має значення, бо вони не є комерційно привабливими. У цих сферах держава надає послуги загальноекономічного значення через державні інституції або приватні суб’єкти, які виконують їх на замовлення держави. Або ж через спеціально утворені суб’єкти (суспільні мовники, для прикладу).

Питання у тому, що визначення послуги загальноекономічного інтересу надається самими державами, і в Україні вони є дуже обмеженими (енергетика та комунальні послуги). Суспільного мовлення там немає. Та, на наше щастя, воно є в європейських документах. І посилаючись на них  Антимонопольний комітет надає висновки про те, що комунальні мовники, які отримують субсидії від держави чи державну допомогу в іншій формі, отримують її законно, бо вона не спотворює ринку. І все було б добре, якби останнім часом не почали виникати певні  застереження від Антимонопольного комітету. Зокрема, вони стосувалися того, що комунальні мовники отримують кошти за рекламу. Якби було прямо в українському законодавстві зазначено, що це є мовлення громад, що це – послуги загальноекономічного інтересу, то отримання коштів із інших джерел не викликало б застережень у Антимонопольного комітету, бо це передбачено європейською практикою. Але в  такій складній ситуації нам треба було опрацювати усі ці документи та з’ясувати, у чому полягає проблема і як зробити так, щоб у майбутньому комунальні мовники отримували висновки Антимонопольного комітету без жодних застережень і не мали з цим проблем. Зараз ми готуємо  рекомендації до Антимонопольного комітету, які стосуються перехресного субсидіювання.

У чому полягали застереження Антимонопольного комітету?

Застереження Антимонопольного комітету полягають у тому, що комунальне підприємство повинне витратити кошти, щоб надати послуги з розміщення реклами (оплата транспорту, трансляція сигналу, робота штату, комунальні витратити). І виходячи з цього, Антимонопольний комітет робить висновок, що якщо комунальні підприємства отримують кошти з бюджету, то вони не можуть  витрачати їх, щоб заробляти ще кошти з реклами.

Ми зауважили, що комунальне підприємство ці кошти витрачає не на себе, а на покриття частини витрат із надання суспільно важливих послуги (створення новин, дитячих, культурологічних передач тощо). Якщо уявити практично нереальну сьогодні ситуацію, ьза якої раптом комунальне перерахувати до місцевого бюджету. Тому говорити про те, що треба вираховувати цю частку і зменшувати  розмір субсидії, неправильно, адже це додаткові навантаження на фінансові органи місцевого самоврядування. Це мало б значення, якби підприємство було приватним і надавало послуги громадського мовлення за замовленням місцевих органів самоврядування та за кошти. Тоді зрозуміло, що раптом воно буде поширювати рекламу, то це не повинно фінансуватися з місцевого бюджету. А коли йдеться про комунальне підприємство, то це втрачає сенс. Поки що Антимонопольний комітет з нами не погодився, але це тільки початок дискусії, яку ми будемо продовжувати, залучати інших експертів для того, щоб довести свою точку зору.

Прес-служба НАМ