Ірина Шуст: «Теле- і радіоформати повинні відповідати запитам суспільства»_2 частина розмови

stub

- Чи змінилося ставлення людей та громади до проєктів «Лабораторії форматів» від першого сезону до третього? Чи є якийсь поступ і готовність приймати зміни?

- У нас є дуже багато громадських організацій, які є дуже популярними серед громад. Люди дуже на них орієнтуються. Наприклад, у першому сезоні показником довіри до громадськості стало те, що ведучі «Соціального експерименту» у місті Южному стали місцевими депутатами після проєкту. Люди настільки повірили їм, зрозуміли, що вони щось можуть змінити, що в результаті це призвело до такого результату. Що стосується другого і третього сезонів. У другому сезоні був проєкт «Шалене стажування», у якому представники громад мали можливість поїхати в іншу громаду і подивитися, як живуть інші. Один із учасників проєкту сказав: «Ми живемо поруч, але нічого один про одного не знаємо. А так у нас є можливість обмінятися досвідом». І це дуже круто! Такі проєкти допомагають і себе показати, і іншого чогось навчитися. Проєкт «Золоті стажери» для нас був найулюбленішим цього року. Ми дуже хотіли побачити, як він буде реалізованим. Тому що люди виходять на пенсію і стають нікому не потрібними. І це жахливо! І ми хотіли показати, що це їхній вибір насправді, що вони можуть встати і все змінити. У Львові телекомпанія «НТА» реалізовувала цей проєкт. На кастинг прийшло понад 100 людей, з яких треба було вибрати 4 і відмовити усім іншим. Люди підходили до представників телеканалу і просили затанцювати чи заспівати, щоб взяти участь у проєкті. Тепер цікавляться, чи буде проєкт продовжуватися. Він вийшов просто нереальним! Ми ним дуже пишаємося. Чудовий кастинг, шикарно зроблений, прекрасні ведучі, якість. Для тих людей, які подивилися цей проєкт, - це дуже сильна мотивуюча історія про те, що не треба сидіти дома, рухатися далі, скільки б не було років. Найстарший учасник, якому 71 рік, після проєкту став затребуваним у рекламі, працює моделлю.

-Ірино, ваша команда часом створює дуже складні у реалізації  формати. Як сприймають це медіакомпанії, чи не бояться братися за такі складні формати?

- Є таке. Для прикладу, радіо «Самара» взялися реалізовувати формат «Непроста розмова» про представників ЛГБТ-спільноти. Вони відверто зізналися, що для них реалізовувати такий формат у суворому шахтарському містечку було ще тим викликом. Телекомпанія із Слов’янська «САТ Плюс», яка робила проєкт «5 хвилин на добру справу», реалізовували усією командою проєкт, і навіть не пішли у відпустку, щоб його доробити. Після цього вони зрозуміли, як можна знімати по-іншому. Зараз вони знімають спільно з громадською організацією інший екологічний проєкт, і після проєкту «5 хвилин на добру справу» це відбувається інакше.

- Що особисто для тебе означає, що компанія успішно реалізувала проєкт?

- У нас створення форматів починається восени, а закінчується влітку. І якщо медіакомпанія мені каже, що вони не хочуть випускати зараз проєкт, а хочуть це зробити восени і почати з нього сезон, щоб охопити більшу кількість людей, то для мене це показник якості. Люди вклалися у проєкт і їм є чим пишатися.

- Для багатьох регіональних медіакомпаній формати «Лабораторії форматів» - це як ковток свіжого повітря, адже деякі з них не мають, окрім новин, власного контенту.  Чи дають формати можливість медіакомпаніям показати свої вміння, продемонструвати професійність?

- Я думаю, що для них це і можливість, і виклик, і проба пера – чи вони це зможуть. Якщо для них це цікаво, то вони пробують, щоб зрозуміти, чи потягнуть. Для них це не можливість, а скоріше – виклик.

- Команда «Лабораторії форматів» одночасно створює формати, як для телебачення, так і радіо. Чи є якісь особливості для створення?

- Коли ми думаємо над темою ЛГБТ, ми розуміємо, що на телебаченні цей формат не буде створений, тому що люди просто бояться. Тому ми пропонуємо радіоформат, бо не видно їхніх облич і вони більш захищенні.  Немає складнощів у створенні телевізійних чи радійних форматів, є певна специфіка.  Просто є теми, які краще сприймати візуально або аудіально.

- Яка кухня створення формату - від ідеї до реалізації?

- Найголовніше, щоб була ідея. У нас було бажання створити формат про пенсіонерів. Людина на пенсії може жити активно і бути корисною суспільству. І ми думали, як це можна показати. І була наша супермісія – об’єднання громад. Як зроби так, щоб усім було цікаво і корисно? Є формула win-win, коли кожен має виграти щось у цій ситуації. І ми думали над тим, що дуже часто беруть студентів на роботу. Що забороняє взяти старшу людину на роботу, яка може все зробити якісно та ще й матиме досвід? З іншого боку, люди, які  виходять на пенсію, втрачають зв’язок із суспільством і не дуже розуміються на сучасних професіях. Ми хотіли цих людей соціалізувати, навчити нових професій або тих, про які вони навіть і не думали, що будуть у цьому реалізуватися. Один чоловік у нас навчився куховарити. Він був у захваті! Навчили ще одного чоловіка масажу, він все життя хотів щось робити руками. Ще одну жінку навчили грумінгу, і ще одну – розмальовувати посуд. Кожен з них отримав новий фах. Була умова, що має бути психолог, який визначав їхню спеціалізацію. Але ще одним завданням було те, що вони повинні були навчити й інших своїй новій роботі. Телеканал «НТА» показав це так, що учасники прийшли у дитячий інтернат для дітей з вадами і показали їм майстер-класи. Звичайно ж, було і перевтілення учасників. Коли ти бачиш, що і в 60, і в 70 ти можеш виглядати стильно, то це ж круто! Ми завжди, коли працюємо над форматами, передбачаємо собі, якби це могло бути реалізовано і наскільки це могло би зацікавити інших. Ми дивимося, щоб формат відповідав тим запитам, які є у суспільстві, думаємо над тим, чому люди повинні це дивитися, що вони з цього отримають, згодом – як це зробити цікаво, якісно і весело, насамкінець – про те, як це можна буде монетизувати.

- У четвертому сезоні «Лабораторії форматів» яких проєктів від команди чекати?

- Ми ще тільки на початку, і тільки думаємо над проєктами. Коли ми розробляємо нові формати, ми думаємо про те, чи буде проєкт монетизуватися, чи матиме він майбутнє. Ми орієнтовані на те, щоб формати могли себе окуповувати.

Пресслужба НАМ