Ірина Процик: «Нам би хотілось мати чіткий механізм формування наглядової ради громадського мовника»

stub

Комунальна радіостанція Львівської обласної ради «Радіо Перше» (ТРК «Перший західний») свою першу FM-частоту у Львові отримала у 2018 році, а вже за рік розширила покриття ще й на місто Броди. Радіостанція має цілодобове мовлення. Її формат – інформаційно-розважальний. Себе вона позиціонує як «радіостанцію для львів’ян (по типу мислення і стилю життя) навіть, якщо географічно вони тут не присутні: активних, суспільно свідомих, політично зацікавлених, але незаангажованих!».

Керує «Радіо Першим» Ірина Процик, яка є завідувачкою відділу радіомовлення ТРК «Перший Західний». Для  Національної асоціації  медіа Ірина розказала про свої очікування та застороги від реформи громадських мовників, яка розпочнеться після прийняття закону «Про медіа».

 

- Ірино, під час громадського обговорення закону «Про медіа» у Львові ви висловлювали зауваження до механізму формування наглядової ради громадських мовників.  Відповідно до законопроекту, до них мають входити представники від чотирьох найбільших депутатських груп і фракцій органу місцевого самоврядування, а також п’ятеро представників громадських об’єднань. Останні мають бути зі сфер захисту прав людини,екології,дітей і молоді, соціального захисту, збереження історичної культурної спадщини. Які загрози це може мати для регіональних компаній?

- Дуже хочеться, щоб наглядова рада була ефективною, і щоб не виникла ситуація, коли, умовно кажучи, обласні чи районні ради будуть підтримувати представників певних громадських організацій. Дуже б не хотілось, щоб ми стали заручниками такої ситуації. Ми поважаємо громадську діяльність будь-якого активіста, але наскільки він фахово розумітиме, що таке програмна концепція? Чи немає небезпеки у тому, що громадська організація, яка, приміром,  лобіює питання екології, буде вимагати змінити  концепцію на екологічну? Припустимо, що така людина має право голосу, її підтримують колеги,а яку програмну концепцію ми матимемо у висновку?

Те саме може статись і з призначенням керівника громадського мовника. Умовно кажучи, якась громадська організація організує  «суперцікавий» захід, на який  прийшли три особи. А потім через те, що  канал не відправив туди  камеру або не показав в ефірі,давайте ми звільнимо такого керівника.

- Що, на вашу думку, у цій ситуації може бути ефективним механізмом?

- Нам би хотілось мати чіткий механізм обрання тих чи інших громадських організацій. І,власне, розуміти – за якими критеріями обиратимуться організації  до складу наглядової ради. Вони повинні мати уявлення про те, що таке мовлення. Щоб в один день не сказали: «Навіщо платити за супутникове мовлення чи ліцензійний збір?». Законотворці  беруть за зразок наглядову раду суспільного мовника, але ж туди входять представники медійних організацій.

- Які у вас зараз є механізми, щоб мінімізувати вплив на роботу редакції засновників?

- Можу говорити  лише за «Радіо Перше», яка є частиною ТРК «Перший Західний». До честі Львівської обласної ради, у нас зараз  нормальна співпраця. Наш приціл на місцеві  новини: Львів, Львівська область. У нас дуже здорові стосунки  з засновниками.

- Певно, це через конкретних людей. Але ж склад ради може змінюватись?

- Тому ми і хочемо чіткого механізму. Ми не обслуговуємо  ані конкретну політичну силу, ані певного політика. Але якщо рада поміняється, то громада та колектив не має бути заручником ситуації.

- Чи погоджуєтесь ви з вимогами щодо контенту, які встановлює законопроєкт? У програмній концепції мовлення громад мають бути присутні три обов’язкові складові: новини, трансляції засідань органів влади та дискусійні формати.

- Ми маємо якраз усі ці формати. Окрім  новин,  у нас є тригодинний вечірній проєкт «Інший погляд». У цій програмі ми подаємо інформаційний зріз: що відбулось за день з коментарями різних сторін та експертів. Також  у нас є кілька годин тематичних дискусій з гостями у студії. Для нас дискусійний контент – не проблема.

- Яких позитивних змін ви очікуєте після прийняття закону «Про медіа»?

-  Очікую здорової регуляції. Моє головне правило – не ускладнюйте. Якщо цей закон дозволить продовжити працювати прозоро та чітко, за зрозумілими правилами, тоді окей. Хочеться, щоб цей закон не шкодив.

- Окрім  формування складу наглядової ради чи маєте ви інші застороги до законопроєкту?

- Я не можу сказати, що з наглядовою радою буде велика проблема. Але ми можемо стати заручниками дуже різних ситуацій. Що менший населений пункт, то складніше врегулювати питання, які забезпечують незалежність мовників. Хочеться, щоб була продовжена дія ліцензії і не було додаткових витрат. Також дискусійне питання щодо обмежень по рекламі для громадських мовників – тільки 50%.

- Чи маєте плани щодо виходу на самоокупність?

- Оскільки ми комунальне медіа, то у нас нема завдання  – за рік почати заробляти на себе. Відверто скажу, зараз досить мало локальних радіостанцій, які на це здатні. Радіо досить складно монетизувати. Це і рекламний ринок, і FM частоти, і конкуренція. У Львові у нас 17 радіостанцій, більшість із них - мережеві. У цій конкуренції ми ставимо на інформаційно-розважальний формат. Для нас важливі дискусії, обговорення, новини, робота за стандартами.

- Скільки у вас працює людей?

- 15 людей. Це усі разом: ті хто працюють над контентом, і над технічною стороною.

- Хто формував вашу програмну концепцію?

- У «Першого західного» формат інформаційно-розважальний. Ми все обговорювали, складали концепцію і подавались на проєкт «Мовлення громад» для отримання ліцензії на FM-частоту. Це не одноосібне рішення. Зараз у нас побудована сітка мовлення, розроблені формати.  Тому для нас важливі гарантії того, щоб ми могли б  й надалі так працювати після ухвалення закону «Про медіа».

Пресцентр НАМ