Економічні наслідки COVID-19 для регіональних медіа

Про економічні наслідки пандемії COVID-19 для регіональних медіакомпаній, скорочення доходів та рекламний ринок розповіла виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’яснікова під час онлайн-обговорення «Медіа та COVID-19: помилки, успіхи, нові виклики та нові можливості».

Економічні виклики регіональних компаній

Дохід регіональних компаній впав на 70-90% у порівнянні з початком року. Найпершими постраждали регіональні медіа, які працюють з локальним бізнесом, у яких частка мережевих рекламодавців досить невелика. «У середині березня ми мали таку ситуацію, коли низка компаній готова була закриватися, бо всі клієнти пішли. У нас є компанії, які відмовилися від частини мережі чи від аналогового мовлення, тому що не мали можливості їх оплачувати», - розповіла Катерина М’яснікова.

Регіональні компанії відправляли своїх працівників у неоплачувані відпустки, скорочували виплати зарплатні на 50%. Проблема була не тільки у браку коштів, а й в складній структурі видатків, адже регіональні медіакомпанії чималу частину коштів віддають орендодавцю і компанії, яка забезпечує зв’язок (у випадку регіональних медіа - це «Концерн РРТ»). А вже залишок - на зарплатні працівникам та інші видатки.

«У нас є кілька компаній, які є власниками веж, вони говорили нам про те, що навіть Національна радіокомпанія намагалася перейти на приватні телевежі для того, щоб не платити державному операторові зв’язку, тому що він не надавав ніякої можливості відтермінування платежу», - зазначила Катерина М’яснікова. Інша проблема - декілька регіональних компаній скоротили за час карантину свою команду до мінімуму. Нині чимало медійників тримаються на часткових виплатах і практикують  «вахтові» відправляння працівників за власний рахунок.

Щодо структури доходів. Найбільше впала реклама-спонсортство, зросли інвестиції власників, і така тенденція зберігається нині. Це створює несприятливу ситуацію для прийдешніх виборів. «Локальні медіа завжди були спраглими до грошей, зараз вони потерпають настільки, що готові брати будь-яку рекламу. Дехто намагається з цим боротися і шукати інший ресурс, а багато хто буде дуже нерозбірливим у цьому питанні», - зауважує виконавча директорка НАМ.

За даними Катерини, пряма реклама впала до 60%, спонсорство – до 35%, заповнюваність реклами - у середньому на 60%.

Що чекати регіональним медіа?

Восени економічна ситуація для медіакомпаній покращиться завдяки політичній рекламі.

Ще одним трендом стало входження у рекламний ринок таких гравців, як енергетичні та газові компанії, які намагаються завдяки рекламі комунікувати сплату рахунків.

Вперше ми бачимо ситуацію, в якій аудиторія росте, але не монетизується. Люди більше дивляться телебачення, більше користуються онлайном, але монетизувати цю аудиторію стає надто складно. Єдиний сегмент, завдяки якому можна триматися на плаву, це – диджитал. Тому, за словами Катерини, діяльність НАМ активно спрямована на освіту регіональних виробників відео- та аудіоконтенту, для того, щоб вони могли монетизувати свій контент в онлайні.

Ще однією позитивною тенденцією є те, що ті компанії, які правильно зреагували на ситуацію, і давали своїй аудиторії більше порад, підтримували громаду,  швидше отримують повернення рекламодавців, ніж ті, хто застопорився і нічого не робив у цьому напрямі.

Володимир Єрмоленко, директор із аналітики ГО «Інтерньюз-Україна», на основі опитування 39 регіональних журналістів про стан їхніх медіакомпаній під час пандемії, розповів, що найбільше постраждали ті медіа, в бюджеті яких було багато рекламних надходжень, а ті скоротилися на 70-80%. Тому медіакомпанії шукали шляхи заробітку: запускали гугл-рекламу і донейти, подавалися на грантові програми. Єрмоленко також висловив думку про те, що регіональні медіа стали  фінансово вразливими та почали більше залежати від інвестицій власників.

Галина Петренко, журналістка, директорка ГО «Детектор медіа», поділилася досвідом українських медійників у роботі з донейтами, створенні спеціальних клубів, закритих підписок. Таку тенденцію підхопили і регіональні мовники. Однак, на думку Галини, закриті підписки і донейти, не можуть стати серйозним джерелом фінансового підтримання медіа і врятувати від подальших наслідків пандемії.

Економічна криза, викликана пандемією COVID-19, негативно вплинула на роботу медійників та рекламні бюджети. Медіакомпаніям довелося скорочувати працівників, шукати нові шляхи монетизації контенту, подаватися на грантові програми. Для одних – це стало викликом, якого вони не змогли прийняти, інших - ці труднощі лише загартували і змусили рухатися та шукати нові можливості.

Пресцентр НАМ