Чи можна створити в Україні своє ВВС?

Телекомпанія «Надвірна – ТБ» заснована 18 грудня 1991 року. Згодом у 1996 році створили районне проводове радіо «Синьо-жовта хвиля». Знаковий період для місцевої телекомпанії відбувся в 2003 році – коли об’єднались телекомпанія «Надвірна – ТБ» та районне радіо «Синьо-жовта хвиля». Нова структура отримала назву ТРК «Надвірна». У 2007 року на зборах трудового колективу вирішили 50% віддати міській раді, щоб ТРК стала комунальною. У 2011 році ТРК «Надвірна» отримала ліцензію на цифрове мовлення, що дало можливість транслювати місцеві телепрограми на всю область.

  • Пане Богдане, розкажіть, будь ласка, як воно бути комунальним медіа?

У нас уже є маленький праобраз громадського мовника. Єдине, що все одно є вплив через фінансові можливості. Згідно з законом про державну підтримку, засновники не зобов’язані нас фінансувати, а лише мають право. А коли вони мають право, то це означає, що вони мають опесередкований вплив. Коли ти чемний, то фінансування є, якщо ти щось не те робиш, то вибач – треба фінансувати лікарні. І тут нічого не можна зробити.

  • На яку територію ви мовите?

Ми мовимо на місто і навколишні села. Уже рік замість проводового ми маємо FM-хвилю, яке охоплює набагато більшу територію мовлення, навіть більшу за телевізійний сигнал. Вона фактично покриває весь район, за винятком третини, яка ще не покрита через гірську місцевість. Восени минулого року ми виграли ще одну ліцензію на непокриту до того територію. Тобто тепер маємо дві частоти, і вже вийшли на регіональний ринок. Тепер очікуємо вирішити питання щодо телебачення, адже дотепер ніхто не прорахував частоти. В аналозі ми втратили майже усіх глядачів. Ми гріємо повітря. Єдине, що нас рятує, - представлення в кабелі. Якби не було кабельного, то засновники припинили б роботу телебачення. Ми зараз пробуємо піти в IP-TV. Це поки все, що ми можемо. А що далі відкладається перехід на цифру, то люди швидше переходять на супутникові тарілки.

  • Скільки годин ви мовите?

24 години.

  • Як ви ставитеся до нового закону «Про медіа»? Які бачите для себе виклики та перспективи?

Я закон вважаю перспективним, тому що я ще на зорі створення суспільного мовлення мав зустріч із його представниками в Івано-Франківської області. І тоді я поставив питання: ви переводити державне на суспільне мовлення, а що буде з комунальним? І мені пояснили, що громадське мовлення – це те саме, що суспільне. І я ще тоді казав, що комунальні засоби – це власність громади, а суспільне мовлення – це власність держави. Логічно, що має бути громадське мовлення. Мені сказали, що це утопія. Сьогодні цей закон розглядається, і це вже великий прогрес. Я вважаю, що нині роздержавити комунальні засоби інформації – це просто їх продати тим самим олігархам. І добре, якщо їх купить якийсь порядний бізнесмен, який має хобі і буде вкладати гроші, щоб громада мала можливість бачити місцеві новини. Але я не бачу багато таких людей в Україні. Як правило, таке більше цікавить політиків, олігархів, які хочуть впливати на місцевому рівні. Єдиний порятунок – це громадське мовлення, тобто залежність не від засновників, не від влади чи олігархів, а від громади. Коли засіб залежний від громади, то він працює на громаду. І це однозначно. Хто його фінансує, хто ним керує, на того він і працює. Це аксіома. Приватний засіб інформації працює на власника через  призначеного керівника, дотації. Сьогодні жодний обласний мовник не виживає самостійно.

  • Регіональний контент цікавить місцевих рекламодавців?

Рекламодавці у нас є, але їх не стільки контент цікавить, скільки аудиторія. Але і контент, звичайно. Щоб приходили і спонсорували програми – це буває, але не є таким масовим.

  • Де більше - на телебаченні чи радіо?

На радіо більше, бо це новий формат для Надвірної, і ми – єдині місцеві мовники. Крім того, у нас таке розташування, що хвиля обласного мовлення майже не ловить.

  • У чому відмінність вашої телерадіокомпанії?

У нас на сто відсотків українська музика і контент. Це все наша українська музика, музика місцевих митців, місцеві передачі з людьми і політиками. Обласним радіостанціям не цікаві місцеві політики. А жителям Надвірної цікавіше послухати своїх місцевих політиків, ніж якогось великого обласного начальника. Вони хочуть чути, чим живе громада, бо більше ніде не зможуть знайти таку інформацію. Хіба що в інтернеті, але там все так заплутано, перемішано і стільки фейків, що людині потрібно переглянути 5-6 джерел, щоб розібрати, де правда.  Це важко. Не кожен має час, можливість і бажання. У нас усе зовсім інакше – вся інформація одразу перевірена. Наші журналісти живуть на місцях і знають усі проблеми зсередини.

  • Які ви бачите перспективи у новому законі «Про медіа» для своєї компанії?

На мою думку, якщо цей закон нормально реалізувати, то у нас буде українське процвітаюче незалежне суспільство, а без незалежних засобів інформації цього просто не станеться. Тому що олігархам не потрібне процвітаюче суспільство, їм потрібно, щоб вони процвітали. Якщо ми хочемо мати незалежне суспільство рівних можливостей і рівних людей, то у нас мусять бути принципи роботи ВВС: є центральний мовник, обласні і 40 місцевих мовників. То чому у нас має бути тільки суспільне, яке зараз поскорочувало всі свої регіональні філії? Яка йому альтернатива? Тільки громадське мовлення.

Пресцентр НАМ