Як "Формула толерантності" змінила слухачів "Великого Лугу" із Запоріжжя

stub

Радіостанція «Великий Луг» із Запоріжжя була однією з п’яти регіональних медіакомпаній, які разом з загальнонаціональною станцією «Мелодія» реалізовувала проєкт «Формула толерантності», створений НАМ. Про його результати, складності та здобутки розмовляємо з Наталією Агарковою, редакторкою радіостанції «Великий Луг».

  • Наталю, чому ви взялися за цей проєкт? Що вас мотивувало долучитися до «Формули толерантності»?

Ми вперше робимо проект на тему толерантності. Були окремі новини, інтерв’ю, але вони стосувалися або конкретної ситуації, або розповідали, куди звертатись у разі цькування, наприклад, в школі.

Нашій команді сподобалась ідея проекту: розповідати про ситуації нетолерантного поводження від першої особи. Живі історії «чіпляють» і діють на суспільство краще за пояснення «чому себе не можна так поводити».

  • Тепер, по закінченні проекту, чи не відштовхнула вас тематика «Формули толерантності», чи, навпаки, здалася актуальною для сьогодення?

Тема не відштовхнула, навпаки, ми розуміємо її важливість та актуальність.

  • Чи виникали у вас складнощі з пошуками героїв для програм? Як обирали тему кожного випуску? Чи підбирали знаменитість до конкретної історії?

Проблем з пошуком героїв не було. Проте деякі відписані історії не підійшли і довелось шукати інші. Проте, це тільки додало досвіду та розуміння, як багато подібних випадків нетолерантного поводження в суспільстві. І, на жаль, ЗМІ вихоплюють та висвітлюють тільки найгучніші. Загалом, більшість людей страждає від тиску і нерозуміння громади мовчки. Такий проект надав їм «голосу».

Ми шукали відомих людей, яких можна впізнати за голосом. Таким став Василь Бушаров – громадський діяч і мандрівник. Чудово спрацювали актори Запорізького театру молоді.  

  • Чи стали в нагоді тренінги з чутливої лексики і просування контенту у соцмережах, які провели експерти «Формули»?

Так, звичайно, тренінги дуже корисні. Ми вже спланували просування проекту в нашому регіоні через соціальні мережі та дружні ЗМІ. Зокрема, ми плануємо матеріал на сайті inform.zp.ua. Під час запису історій акторів в студії знімали на відео (просили відповісти на питання «чи потрапляли в подібні ситуації? Що треба змінити в суспільстві аби люди стали більш толерантними?») Короткі відео та коментарі будуть виходити на сторінці в соцмережах. Вже є домовленість, що актори поділяться на своїх сторінках. 

  • Чому, на вашу думку, такі проєкти важливі для громади, суспільства?

З отриманого досвіду можна зробити висновок, що іноді люди поводяться нетолерантно тому, що не розуміють причин та наслідків своїх дій. Суспільство обмежено в інформуванні, наприклад, про дітей-аутистів. А те, що люди не розуміють, вони відштовхують. Такий проект важливий, він дає картинку внутрішнього стану людей, які переживають тиск суспільства. І це найкраще дає зрозуміти, які дії і до чого призводять.

Дякую за можливість розповісти запорізькі історії!

  

Розкажіть детальніше про відгуки спільноти на «Формулу толерантності» в ефірі «Великого Лугу».

- «Так на проблему нетолерантності у Запоріжжі ми не дивились. Дякую, що звернули на це увагу! – такі відгуки ми отримали від клубу «Рівних можливостей», які лобіюють розширення доступності інфраструктури в місті. За ініціативи цієї організації в кафе встановлюють пандуси. Але активісти не перевіряли, як «працюють» ці пандуси, чи справді заклади радо приймають людей з інвалідністю. Така реакція ГО була після виходу програми в рамках проекту «Формула толерантності» про те, як людину у візку не пустили у кафе, де був пандус. Активісти поділились, що тепер планують регіональну соціальну програму щодо просвітництва населення у даних питаннях.

- Програмою про булінг рома шкільною вчителькою ділились у соціальних спільнотах запорізькі педагоги. Показово, що ми не отримали жодного негативного відгуку від вчителів, які у таких випадках частіше захищають колегу. На проблему шкільного булінгу звернули увагу і актори, які озвучували історії героїв проекту. Артисти ділились своїм життєвим досвідом. Подяку за цей сюжет ми також отримали від активістів, які займаються проблемами ромів.

- Гучною стала історія про афроамериканця, який пережив жахливу дискримінацію через національність. До нас звернулись журналісти з проханням дати телефон цього героя (хотіли зробити сюжети і публікації). Але ми відмовили, оскільки герой погодився на відвертість на умовах анонімності, бо від згаданих подій минув час і він не хотів, щоб його (зараз відому людину) асоціювали з такими проблемами нетолерантного ставлення.

- Велику кількість переглядів набрали відео про дискримінацію за віком і зовнішністю. Звичайні люди давали такі фідбеки: «Ми навіть не замислювалися, що звичайне прізвисько так глибоко вражає душу повних людей», «Послухавши історію, замислилась,чи зможу сама знайти роботу в похилому віці».

- Кожна історія стрімко поширювалась в соцмережах. І усіх відгуків та коментарів не зафіксуєш. Проєкт «Формула толерантності» довів, що люди часто несправедливо ставляться до інших лише через нерозуміння проблеми і почуттів навколишніх. Тому, можна сподіватися, що серія програм поклала початок змінам в соціумі і в головах самих людей. Бо толерантне ставлення не вибудуєш законами чи вказівками, повага до інших людей з будь якими особливостями має йти від серця. Багато історій залишилися поза проєктом, оскільки кількість програм була обмежена. Сподіваємось на продовження проекту «Формула толерантності», який не просто розчулить суспільство, а пояснить, як наші дії і слова впливають на інших.

 

Пресцентр НАМ