Присоединиться к НАМ
Вход для пользователей Логин Пароль Регистрация Войти

 

Новости

РазделыНовости НАМ

22.9.2017 16:08 | Автор:

Цифровий «довгобуд» і законодавчий ключ до реформи ефірного мовлення

Чому в новому законопроекті про аудіовізуальні послуги майже не згадується цифрове мовлення, яке мають запровадити вже навесні 2018 року? Що потрібно передбачити для врегулювання цифрової реформи?

У цьому розбиралися експерти третьої панельної дискусії Х Міжнародного форуму «Цифрове мовлення в Україні», що відбувся 7 вересня у столиці.

Як пояснив юрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай, за час не запровадження «цифри» в Україні з’явилися і активно розвиваються інші технології мовлення, тому «акцентувати на цифровому ефірі в новому законі немає жодного сенсу».

«Державу повинні цікавити не технології, а те, чи є в контенті, що транслюється, порнографія, використання зображення неповнолітніх та програм, що вводять в оману глядача. В решті випадків галузь має існувати на засадах саморегуляції чи співрегуляції», - вважає пан Розкладай. Він також додав, що певні вимоги уряд має запровадити, наприклад щодо лімітованого радіочастотного ресурсу.

Про сподівання експертів від проекту нового закону розповіла керівник Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова.

«Ми сподіваємося на легалізацію діяльності провайдерів ЦТБ. Очікуємо, що оператори-провайдери будуть поділені на дві групи – з радіочастотним ресурсом і без такого, а також, що провайдери з РЧР  визначатимуться на конкурсних засадах», - зауважила представниця НАМу.

Нині ж, за словами члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення Валентина Коваля цифрового провайдера-монополіста «Зеонбуд» від юридичного впливу регулятора захищає отримана ліцензія, яка слугуватиме «щитом» для приватної компанії навіть з ухвалою обговорюваного законопроекту.

«Потрібен закон про націоналізацію «Зеонбуду», інакше цей провайдер залишиться за межами регуляції нового закону протягом ще трьох років, доки діє його ліцензія», - пояснив пан Коваль.

Проблемні питання врегулювання відносин у сфері цифрового мовлення в Україні могла б вирішити концепція спів регулювання. Така думка звучала рефреном під час дискусій нинішнього форуму. Однак, як підкреслив нардеп, член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк, поки що законотворці, мовники  і регулятор не дійшли згоди щодо умов регулювання галузі.

«Ці питання мають бути змодеровані. Якщо ми знайдемо на них консенсусну відповідь, то  і жодних проблем з ухваленням законопроектом (про аудіовізуальні послуги) не буде», - резюмував пан Шверк.

Вернуться в раздел

 

Блог НАМ

Ольга Большакова
Ірина Вуйцик
Ірина Вуйцик