Присоединиться к НАМ
Вход для пользователей Логин Пароль Регистрация Войти

 

Новости

РазделыНовости НАМ

24.9.2019 15:11 | Автор:

«Лабораторії форматів» – це медійний прецедент

Цікавий контент на регіональних каналах можна створити завдяки різноманітності форматів. Глядачу швидко набридає дивитися одне й те ж, хочеться чогось нового. Уже нікого не здивуєш студійними ток-шоу, де учасники програми часто переливають з пустого в порожнє. Глядач вимагає жанрового різноманіття, нових форматів, нових облич. Саме тому на базі Незалежної асоціації телерадіомовників виникла ідея створити проект «Лабораторія форматів». Це – такий собі генератор теле- та радіоідей, інкубатор нових форматів. Про ідею створення проекту та його основну місію ми поговорили з креативною продюсеркою «Лабораторії форматів» Оксаною Панасівською. Про особливості вже створених форматів розповіла Ірина Шуст, шеф-редакторка проекту.

- Оксано, як виникла ідея створення «Лабораторії форматів»?

- Коли я працювала на загальнонаціональному каналі, у мене завжди було таке питання як у генпродюсера, чому ми так багато купуємо іноземних форматів, чому ми не придумуємо щось своє цікаве і вже адаптоване. Мене вражало дивне співвідношення іноземного формату і свого. Це трохи нагадувало комплекс меншовартості. Наче ми не можемо придумати щось класне, вартісне, професійне на міжнародному рівні. Тому, коли в Незалежній асоціації телерадіомовників планували діяльність і думали про  те, як би мав виглядати цікавий проект для регіональних телеканалів та радіо на соціально-значущу тему, то зрозуміли, що це своєрідний виклик. Після брейнстормінгу виникла ідея створити «Лабораторію форматів», в якій можна вільно придумувати формати програм про політику, реформи, соціальні проблеми, але в розважальному жанрі. Адже усім уже набридли програми, у яких просто говорять. Наша ідея сподобалася донорам  і ми отримали від них підтримку. У результаті, наша творча команда запропонувала десять форматів, з яких за проектом повинні були відібрати тільки три. Однак замовнику так сподобалися ще два формати, що він знайшов додаткове фінансування і на них. Усі проекти реалізуються НАМ за підтримки USAID через Internews. Я вважаю, що це дуже висока оцінка нашої роботи.

 

- На якій стадії перебувають ці програми?

- Деякі телерадіокомпанії уже зробили свої програми, деякі ще в роботі. Однак до кінця вересня усі програми будуть відзняті. Спочатку ми провели навчання для всіх учасників і розповіли про особливості кожного формату. Для кожного проекту творча команда створила біблію – детальну інструкцію з усіма особливостями зйомки програми, пошуків героїв, технічних особливостей. Творча група «Лабораторії форматів» наразі  їздить у відрядження, щоб допомагати регіональним каналам у зйомках пілотних випусків.

- Як відбувався відбір учасників?

- Місця розподіляли на конкурсній основі. Ми визначали, чи хоче компанія працювати з таким форматом, чи має вона технічні та творчі можливості. Учасники  надсилали мотиваційний лист, у якому пояснювали, чому хочуть отримати цей формат і реалізувати його.

- Які складнощі виникали під час пошуку учасників?

- Найбільша складність – це страх робити щось нове. Компанії уже звикли до свого усталеного життя, наперед розписали свою програмну сітку, а тут їм пропонують створювати щось незвичне. Треба зібрати групу, оцінити творчий потенціал команди та технічне обладнання.  У багатьох компаній є сумніви щодо того, чи зможуть вони це зробити. Тому найбільше лякає відповідальність за якість випуску. Часто вмикається внутрішній цензор, який не дає сповна реалізувати свої творчі ідеї.

- Чи враховувалися потреби регіональної аудиторії під час створення форматів?

- Професійний маркетолог робив експертизу готового формату. При створенні форматів враховуються трендовість, актуальність, новизна. А також, чи зайде він аудиторії. Ми враховували соціально-політичний контекст, тому велику увагу у цих проектах приділили висвітленню реформ та політичних програм. По кожному формату була експертиза маркетолога та його оцінка.

- У чому унікальність проекту «Лабораторія форматів»?

- У тому, що це прецедент. В Україні ще не було компанії, яка б на замовлення або для загального користування продукувала б формати. Зараз регіональні ТРК можуть не лише безкоштовно отримати формат із біблією, а й малий грант на реалізацію програми. У перспективі регіональні ТРК можуть у «Лабораторії форматів» замовляти ідеї програм на  конкретні теми.

- Які перспективи проекту?

- Основне завдання було дати зрозуміти регіональним каналам та радіохвилям, що вони можуть у подальшому самі створювати цікаві формати і реалізовувати їх.  А також використовувати уже запропоновані формати у своїй роботі.  На телебаченні головне – це формати, а їх продукування – це перспективна історія, адже ідей ніколи не буває мало. Треба вмикати усю свою фантазію та створювати ще більше нових форматів. Саме цим ми продовжуватимемо займатися. З часом це може бути дуже успішною комерційною історією.

 

Про створені формати і їх історію

- Ірино, чому команда вибрала саме такі формати, як розслідування, веб-серіал, ток-шоу, тест-драйв?

-          Особливість обраних форматів у тому, що вони легко і в гумористичній формі розказують про складні речі. Коли нас змушують думати, то ми опираємося. Розважальні формати заходять значно краще. Саме тому ми вирішили, що всі формати повинні доносити до глядача важкі теми легко. Для прикладу, у нас є формат «Та що ті політики знають?», коли політики змагаються з певними соціальними категоріями людей.  Серед рубрик цього формату є жартівливий бліц, який перевіряє, чи розуміють люди функції президента, прем’єра, голови ОТГ. Коли пояснювати це все важкою мовою, то нікому навіть не хочеться у цьому розбиратися. А під час змагання у ігровій формі люди дізнаються хто і за що відповідає.

Розслідування завжди привертають увагу. Люди звикли мислити стереотипами. Якщо хоч раз почули, що якась лікарня найкраща, бо в неї вкладають більше коштів і там кваліфікований персонал, то завжди туди звертаються. А от такі розслідування, як «Нишпорки», показують, що часом це все не так. І людей таке щиро дивує і змушує задуматися. Розслідування можна робити у легкій формі і з гумором, а не з доріканнями і пошуками негативу.

- А як щодо жанру веб-серіалу «Соціальний експеримент»? У чому його новизна?

- Веб-серіал – це експериментальний жанр, за реалізацією якого ми з цікавістю слідкуємо. Це – історія в часі, під час якої команда намагається об’єднати владу і громаду на місцях. За форматом є два журналісти (чи блогери). Один намагається вирішити проблему за допомогою громади, інший – завдяки зусиллям влади. За результатами їхньої роботи знімають невеличкі сюжети, які викладають у мережу протягом тижня.  Як підсумок, на вихідних виходить студійне шоу на каналі, у якому розповідають, що вдалося зробити, а що ні. Це така міні-історія з власною драматургією, за якою цікаво спостерігати.

- Чим унікальний формат «Відкритий урок»?

-  У цій програмі беруть участь школярі 10-12 років, адже у цьому віці вони вже можуть озвучити свою думку і ставити цікаві питання. «Відкритий урок» –це тест-драйв, під час якого політик протягом одного шкільного уроку відповідає на питання учнів 3-4 класу. Також виконує їхні завдання (пише диктант, сортує сміття, співає тощо). Цей формат, з одного боку, дає можливість дітям більше дізнатися про політиків.  З іншого – політики можуть відверто про себе розказати, адже перед дітьми вони стають відкритішими.

- А політики охоче погоджуються брати участь у програмах? Не бояться дитячих запитань?

- Охоче беруть участь у програмі ті політики, які вже мають власних дітей і розуміють, як з ними спілкуватися. Для них такий формат цікавіший за нудні політичні ток-шоу.

- Чи потрібна додаткова підготовка для реалізації  тих форматів, які створила «Лабораторія»?

- Грантодавець, який підтримав нас, надає кошти, які регіональні канали можуть витрачати на власний розсуд. Якщо для реалізації проекту бракує техніки, то вони її купують. Якщо вони забезпечені технікою, то вони можуть вкладати гроші у людський ресурс – додатково брати дизайнерів для створення заставок чи оформлення, SMM-спеціалістів, декораторів.

- Регіональні телеканали використовують усі можливості для розвитку?

- Є регіональні канали, які хочуть розвиватися, незалежно від того, чи є у них люди, техніка, хороші ідеї. Вони ставлять собі мету – працювати на аудиторію. І тоді вони роблять все, що у їхніх силах. Є приклади регіональних телерадіокомпаній, які за свій бюджет продукують  дійсно якісний продукт. Також є ті, які намагаються вижити. Вони мають свого глядача, тому не хочуть пробувати щось нове, щоб його не втратити. Кожен обирає для себе свій шлях.

- У чому, на вашу думку, особливість проекту «Лабораторія форматів»?

- «Лабораторія» може собі дозволити те, що не можуть робити креативні групи на центральних каналах, – ризикувати. Коли  національні канали вкладають великі гроші у формат, то вони бояться помилитися, не попасти у свою аудиторію. Для нас – це не проблема, ми можемо ризикувати і створювати те, що нам цікаво, і що потребує ринок. Нам вистачає кваліфікації та сміливості!

Прес-центр НАМ

Вернуться в раздел

 

Блог НАМ

Ірина Вуйцик
Ірина Вуйцик
Віталій Гордузенко
Віталій Гордузенко
В продовження актуальної теми: «Проведення дослідження власними си
Просмотров: 23865  Комментариев: 0