Join to IAB
User login Login Password Registration Entry

 

News

CategoriesIAB news

12.6.2019 12:59 | Author:

Ірина Шуст: «Країна весь час змінюється, але ми цього не помічаємо»

Проект НАМу – телемости «Реформи – це просто», ймовірно, стартуватиме вдруге. Це закономірне продовження для соціально-важливого та якісно зробленого телевізійного продукту. Для Ірини Шуст, шеф-редакторки проекту, це ще одна можливість попрацювати із регіональними телеканалами, які змінюються, ростуть і ефективно контактують із аудиторією на місцевому рівні. А поки другий сезон ще тільки набирає чітких графіків та цифр, поговоримо з Іриною про те, як реалізовувався перший сезон, як трансформувалися люди і як регіональне ТБ реагувало на нові для нього виклики.

Більше та детальніше про телемости «Реформи – це просто»  читайте у першому матеріалі. (тут буде посилання на 1 матеріал).

За якими критеріями відбирали компанії для проекту?

Найперше, ми враховували технічні  характеристики. Для того, щоб провести такий формат, а це ток-шоу, у ТРК повинна була  бути студія. Бажано, щоб це була гарна студія, з достатньою кількістю камер та іншого обладнання. Ну і звичайно бажання телекомпанії – розвиватись і пробувати нові формати.

Які труднощі виникали під час реалізації проекту?

Коли я погоджувалася на цей проект, то до кінця не уявляла, як він буде виглядати. У команди були різні версії і різне бачення. Але ми розуміли одне – спочатку всім, хто буде займатись проектом, треба буде пояснити які саме реформи зараз відбуваються. Бо насправді їх дуже багато. Країна весь час змінюється, але ми цього не помічаємо. І у цьому нам допомогли експерти з Реанімаційного Пакету Реформ, які відібрали для нас 7 реформ, на яких можуть вплинути люди в регіонах.

Це – медична реформа, реформа освіти, екології, децентралізація, електронна демократія, антикорупційна та реформа правоохоронних органів.

Це непрості теми і для того, щоб глядач міг розібратись, ми вирішили проводити телемости не у форматі питання – відповідь, а швидше у форматі – ток-шоу. На тренінгу ми спробували провести телеміст у ролях. Нас було 20 людей і ми хотіли подивитися, як це все виглядатиме в ігровій формі. Шукали історії, контролювали час виступів, були експертами і всім цей варіант сподобався.

Все було реалізовано саме так, як планувалось?

Насправді було багато хвилювань і сумніві. Регіональним редакторам довелось перебудовувати звичний телевізійний процес. Бо у нас як заведено – прийшли люди на ефір, чиновники наприклад, побухтіли і все, на цьому закінчилося.  Моє ж прохання було чітке і зрозуміле – відходьте від такого формату, хай люди, які прийдуть до вас у студію, ділитимуться на 2 категорії – герої, які розповідають про свою проблему, та  експерти, які мають розказати, як у результаті нинішньої реформи, проблему героя можна вирішити, і чи насправді це така вже й велика проблема. Я відверто захоплююсь тими компаніями, які дуже ретельно підійшли до підготовки та створення проекту, як, наприклад, редакторська група з  дніпровського 9-го каналу.

 

 

 

 

 

ВІДЕО https://www.youtube.com/watch?v=meSE9eK3U-4&fbclid=IwAR2UFHIIhX3MlXRmd91_38HhRfOb2gPuhAfg5R4HRpAKpJOoNcpAnz8Qoe0

Наскільки цікаво було людям з у різних студіях слухати один одного?

Телемости об’єднали  протилежні регіони і людям справді було цікаво, що ж відбувається в іншому кутку України. Вони перекидали із студії у студію – «А у вас така сама ситуація? А як ваші експерти би нам порадили її вирішити?» Це дає можливість побачити, що всі процеси в Україні відбуваються однаково. Нас постійно ділять географічно. Насправді, реформи всюди відбуваються однаково, проблеми у всіх одні й ті ж.  Біда не у тому, що тобі там зверху якусь реформу насадили і ти вирішуєш «Господи, як же її сюди приткнути?» А у тому, що всі ці реформи роблять звичайні люди. І залежно від того, чи ці люди професійні, чи вони знають, як це робити, реформа реалізується десь краще, а десь гірше.

Насправді у нас дуже багато змін  і дуже багато всього цікавого відбувається,  але ми цього не бачимо. У нас на ТБ все подають або негативно, або розважально, у нас нема соціального ракурсу. Коли ми робимо гарні сюжети, то кажуть, «о, це явно заказуха».  В цьому контексті я пишаюся нашим проектом, бо він допоміг тим людям, які його робили і які його дивились, усвідоми, що  зміни є,  а те, що відбувається і буде відбуватися найближчі кілька років, може докорінно змінити систему і людей  у цій країні.  

Були якісь програми на які люди не хотіли приходити?

Звичайно! Найскладнішими були програми про антикорупційну реформу. Люди, які причетні до її реалізації  чомусь не дуже охоче йдуть на такі програми. Вони не розуміють,  що це не  про те, що хтось не прийшов до журналіста, а про те, що хтось не прийшов до людей.

Ти задоволена результатом?

Я задоволена проектом, бо коли це все починалося, для багатьох у регіонах це було справжнім викликом.  Якщо аналізувати  перші програми, у них було багато, скажімо так, слабких моментів. А  коли ми  дійшли до останніх програм, я дивилася і не могла відірватися. Люди розкачалися, вони зрозуміли, що насправді від них потрібно, відчули, що це реально круто. Останні програми про реформу правоохоронних органів ми зробили так добре, що вони легко зайшли б в ефіри загальнонаціональних каналів.

І ще одна важлива деталь  - журналісти в регіонах навчилися працювати з громадськими активістами. І це, я переконана, заслуга в тому числі і нашого проекту.

Чому такі проекти важливі?

У них ми об’єднуємо країну. Ми зацікавлені, щоб усі реформи якомога ефективніше реалізовувалися на місцях. Щоб люди навчилися спілкуватися. Я сподіваюся, що наш проект і це зможе, бо неодноразово під час підготовки програм люди з різних регіонів починали «дружити». Це важливо, що у людей зникає відчуття, що ми тут з Чернівців, а ви з Києва, вам нас не зрозуміти. Усі регіони перед стартом проекту казали – нас і нашу специфіку ви не розумієте, у нас так не виходить, і взагалі, «що ви нам з свого Києва розказуєте, у нас тут все зовсім по-іншому». Всім здається, що у них по-іншому, що вони особливі, а по факту – всі однакові, бо це одна країна, у всіх однакові проблеми, в когось, можливо краще виходить їх вирішувати, і з нього треба брати приклад.

Для регіональних телеканалів  наш проект – це величезний досвід, і я сподіваюся, що вони його не втратять і підтримуватимуть комунікацію один з одним надалі.

Я знаю, що зараз ти працюєш над іншими проектам для регіонів, можеш про якийсь розказати?

Мені пощастило  – я бачила всі програми «Реформи – це просто». І тепер я точно знаю – скільки всього навколо ми не бачимо і не знаємо. Бо ми зайняті, бо у нас робота.  А ще так багато людей роблять  висновки на неповній інформації.  Мені шкода, шо люди в Україні не можуть побачити усієї картини того, що відбувається навколо. Нинішні ЗМІ формують у свідомості людей дуже викривлену картину реальності. Я сподіваюся, що у нашому новому проекті «Лабораторія форматів» ми зможемо реалізувати один цікавий формат, який покаже, що насправді відбувається в регіонах, чим вони живуть, що їм бракує.  Ми допоможемо нам по-іншому глянути на свою країну і відчути, що ми тут живемо і ми за неї відповідаємо.

 

Прес-служба НАМ

 

Back to

 

Blog IAB

Ольга Большакова
Ірина Вуйцик
Ірина Вуйцик