Приєднатися до НАМ
Вхід для користувачів Логін Пароль Реєстрація Увійти

 

Новини

РозділиНовини НАМ

3.9.2018 10:01 | Автор:

Громадам потрібні медіа громад

Під час цьогорічного Донбас медіа форуму довелось почути від Андрія Куликова: «Громадам потрібні громадські медіа, які є незалежними у тому числі й від Суспільного мовлення»… Ці слова особисто для мене пролунали дещо контроверсійно, тому що вважав суспільне і громадське медіа, так би мовити, одного поля ягодами. Але згодом, заглибившись у тему «медіа громад» (англ.: community media), зрозумів що саме їх мав на увазі авторитетний медіафахівець.

У першу чергу з’ясуємо дефініції, бо навіть в експертному середовищі багато хто вважає суспільне і громадське синонімічними поняттями. Що, звісно, не відповідає дійсності. Англійське визначення «public service broadcasting» перекладають як «суспільне мовлення» або дослівно – «мовлення в інтересах громадськості». У деяких перекладах документів Ради Європи, виданих в Україні, вживається термін «громадське мовлення», при цьому йдеться про «суспільне мовлення». В українській практиці, після ухвалення Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» найуживанішим є термін «суспільний». Нагадаю, що суспільне мовлення – це мовлення незалежне від влади й бізнесу, яке слугує всьому суспільству.

Реформа впровадження суспільного мовлення в Україні ціною великих зусиль відбулася. Пройдено найскладніший етап реформування організаційної структури регіональних мовників НСТУ. І як результат відбулась певна централізація не тільки адміністративного управління регіональними філіями, але й певним чином централізація програмної (творчої) політики регіональних компаній. Останнє не завжди знаходить розуміння й у самих творчих колективах, і на рівні місцевого самоврядування, і, що найголовніше, серед аудиторії регіональних суспільних мовників. Тобто на ділі в осередку місцевих територіальних громад, які в умовах реформи децентралізації влади отримали більше фінансових ресурсів, більше повноважень, та водночас, внаслідок впровадження суспільного мовлення й реформування друкованих комунальних видань, опинились фактично без місцевих засобів масової інформації. Звичайно на місцях працюють комерційні ЗМІ, але які інтереси вони відстоюють: інтереси своїх власників чи громади? Відповідь очевидна. А ось щодо медіа громад, то, як свідчить світовий досвід, саме вони мають стати ефективною альтернативою комерційним і суспільним мовникам на локальному рівні.

Станом на 31 грудня 2017 року до Державного реєстру внесено дані про 1579 телерадіомовників і суб’єктів інформаційної діяльності, а саме 1477 телерадіомовних організацій і провайдерів програмної послуги та 96 суб’єктів інформаційної діяльності. Із 1477 ліцензіатів за формою власності 7 – державні, 246 – комунальної власності, 1219 – приватної власності. В Україні наразі не існує повноцінних локальних ефірних (радіо чи телебачення) медіа громад. Є успішні медійні проекти: те саме ГО «Громадське радіо» або інформаційне агентство «Общественное телевидение Донбасса», які працюють за стандартами громадського мовника, засновані або самі є громадськими організаціями, але, звичайно, їх не можна вважати комьюніті медіа.

Хто такі медіа громад або community media?

Медіа громад – це засоби масової інформації, що створюються активними членами громади, служать інтересам громади, управляються та фінансуються (хоча б частково) громадою, мають на меті розв’язання проблем громади та її сталий розвиток. Медіа громад почали з’являтися в середині ХХ ст. Нині такі інституції працюють у понад 100 країнах світу і визнані як окремий вид ЗМІ нарівні з суспільним і комерційними мовленням.

Законодавче визнання та сприяння розвитку медіа громад є частиною зобов’язань України в рамках Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів, що включає забезпечення розвитку мовлення громад (community media) як третього сектору нарівні з комерційним і суспільним мовленням (commercial and public media), а також заміну наявної моделі управління й контролю з боку місцевої влади над місцевими радіо- і телемовниками. Для того щоб мовлення громад (community media) закріпилося в Україні, ця стратегія має стати частиною законодавства щодо ЗМІ й реалізована через надання ліцензій.

Стосовно законодавства, яке унормує появу і діяльність ефірних медіа громад, то в парламенті станом на серпень 2018 року зареєстровано законопроект №7397 «Про аудіовізуальні медіа-сервіси», який має прийти на заміну застарілому, а від того недосконалому Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Законопроект про аудіовізуальні медіа-сервіси, а спочатку послуги, перебуває в парламенті вже кілька років, і його остаточне прийняття найближчим часом є достатньо проблематичним, насамперед тому, що документ має стати фактично кодексом, що регламентує існування всього телерадіопростору країни, в тому числі питання його регуляції, і саме навколо регуляторних питань точиться багато дискусій. А ось розділ щодо діяльності медіа громад, за словами одного з його авторів медіаексперта Павла Новікова, майже не викликає суперечок. За словами Павла Новікова, «відповідний закон по відношенню до медіа громад фактично потрібен задля того, щоб ефірні комьюніті медіа змогли в законний спосіб отримати частотний ресурс, а розвивати онлайн медіа платформи та власне друковані ЗМІ територіальним громадам цілком дозволяє чинне законодавство».

Стосовно того, чи реально розраховувати комьюніті медіа на частотний ресурс, який, звісно, є обмеженим. Міжнародне право щодо регулювання медіагалузі визначає однозначно – «так!» Відповідно до рішень Комітету з прав людини ООН, «режим ліцензування мовлення з використанням обмеженого частотного ресурсу має надавати рівні можливості отримання частот для комерційних, суспільних та громадських (community media) мовників». Але в більшості країн мовники громад отримують частоти в користування на пільгових умовах або навіть безкоштовно!

Експерт Ради Європи Стівен Баклі, який є автором аналітичного звіту «Мовлення громад в Україні: можливості для розвитку», впевнений, що в Україні не має бути проблем з виділенням частот у ФМ-діапазоні для малопотужних громадських радіомовників, тим більше після вимкнення аналогових телеканалів. «Платформа FM-радіо дає більше можливостей для мовлення громад (community media), – вважає Стівен Баклі. – І хоча більша частина доступного FM-діапазону у вас розподілена між приватними радіомережами, навіть у найбільших містах і за межами великих міських районів України лишаються багато невикористаних частот. У США працюють тисячі локальних громадських ефірних радіостанцій, у моїй країні Великобританії – 250 радіостанцій громад… Тобто нестача діапазону не має бути істотною проблемою, після того як ви припините аналогову ефірну телетрансляцію».

Стосовно частот для телебачення, то тут, звісно, ситуація не така райдужна, як з радіо, але… Технології не стоять на місці й уже скоро або той самий «Зеонбуд» або інший оператор цифрового ТБ в Україні (впевнений, такий з’явиться незабаром) побудують спеціальний мультіплекс і відповідно мережу, до якої могли б увійти місцеві та регіональні канали, і мовники громад тут мають бути в пріоритеті.

І наостанок ключове питання – для чого?

Україна, як уже ми зазначали, має більш ніж достатньо приватних національних і локальних мовників, поки що не дуже рейтингового, але з розвинутою регіональною мережею Національного суспільного мовника…

Нащо нам ще «медіа громад»?

А для того, щоб забезпечити місцевим громадам свободи, розвиток та незалежність. Комьюніті медіа мають гарантувати громадам право на доступ до інформації, створити дискусійні майданчики на рівні громад, що в свою чергу сприятиме розв’язанню проблем територій, об’єднуватиме громаду навколо спільних цінностей, гарантуватиме рівні права усім членам громади, сприятиме медіації та вирішенню кризових ситуацій. До речі, як свідчить світовий досвід, у тому числі саме завдяки діяльності медіа громад, які зазвичай мають найвищий ступінь довіри, були врегульовані суспільні конфлікти в Північній Ірландії, балканських та африканських країнах.

Але пам’ятаймо, що будь-яка реформа тоді має успіх, коли вона справді затребувана і зрозуміла тими, на кого вона спрямована. А задля цього впровадження медіа громад в Україні конче потребує фахової комунікаційної підтримки як на державному, так і на місцевому рівнях.

Олег Джолос, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, тренер Ukrainian Media E-School, кандидат наук із соціальних комунікацій 

Повернутися до розділу

 

Блог НАМ

Наталя Беднарська
Наталя Беднарська
Проработав более 10 лет в медиа, я лично сталкивалась с нехваткой решени
Переглядів: 4742  Коментарів: 0
Віталій Гордузенко
Віталій Гордузенко
В продовження актуальної теми: «Проведення дослідження власними си
Переглядів: 21218  Коментарів: 0