Присоединиться к НАМ
Вход для пользователей Логин Пароль Регистрация Войти

 

Новости

РазделыМедиа вакансии

3.10.2019 15:38 | Автор:

Телебачення в Україні не може існувати без дотацій

Редакція районного телерадіомовлення «Кілія – Контакт» мовить у однойменному місті Кілія Одеської області. З 2005 року компанія транслюється у кабельних мережах  місцевих провайдерів. Має у своєму ефірі інформаційні, просвітницькі та музичні програми. Однак наразі «Кілія-Контакт», за словами керівника Михайла Бойченка, перебуває під загрозою закриття.  Про це?  як  компанія планує вижити  і переформатуватись у громадського мовника читайте детальніше у інтерв’ю пана Бойченка Незалежній асоціації телерадіомовників.

- Як ви бачите майбутнє вашої компанії у контексті реформи мовлення територіальних громад?

- Якщо  сприймати цей процес з огляду на реформу децентралізації, то у нас на території району утворились дві територіальні громади (а далі може їх буде і більше). Тому фінансові можливості районної ради зменшились, через те, що усі кошти пішли до територіальних громад. Оскільки ми - комунальне підприємство районної ради, то на даний час не можемо розраховувати на кошти об’єднаних територіальних громад. Наразі єдиний вихід для нашого засновника - районної ради, це призупинити нашу діяльність у зв’язку з відсутністю фінансування. Або, якщо об’єднані територіальні громади захочуть, ми перейдемо до них в управління. Для місцевих комунальних ТРК реформа – це один із шансів вижити у нових умовах.

- Для вашої телекомпанії після впровадження реформи яка форма власності найбільш прийнятна?

- Якщо ми перейдемо під управління територіальної громади, то вона вже прийматиме рішення - чи ми залишимось підприємством, чи установою, чи маленькою студією, що вестиме мовлення кілька годин на добу.

- Ви би хотіли стати неприбутковим підприємством, чи ви маєте змогу заробляти на свої потреби?

- Телебачення в Україні – це дуже затратне медіа. І без дотацій воно не може існувати. Центральні канали дотують беніфіціари, а регіональні канали  місцеві органи самоврядування. Якщо ми підемо у власне плавання, то ми не виживемо. Адже у нас  маленький депресивний район, де рекламний ринок не розвинений, фінансові можливості у людей досить незначні.

- Ви зараз мовите в ефірі чи у кабелі?

- Наразі компанія присутня лише в кабельній мережі. Дія ефірної ліцензії завершилась ще у 2004 році. Отримати ліцензію на цифрове мовлення зараз не можемо, тому що це досить дорого. Ми маленька районна телерадіоорганізація, яка не має  коштів на  ефірне мовлення. Тому знайдений єдиний варіант, щоб ми працювали - ми мовимо в кабельній мережі.

- Чи розглядаєте ви можливість взяти участь у створенні місцевого мультиплексу?

- Це досить цікавий досвід. Але фактично на місцевих мультиплексах оператором  залишається «Зеонбуд», і його розцінки співмірні з розцінками для  загальнонаціональних каналів. При всьому бажанні зайти у цифрове мовлення, ми не можемо дозволити собі це фінансово.

- Як ви будуєте стосунки з кабельними операторами? Ви платите їм за присутність у мережі, чи вони вам за контент?

- Ми б звісно мали б отримувати гроші від кабельних операторів. Однак наш контент не дуже конкурентний у порівнянні з агальнонаціональними каналами. І ми фактично виходимо у «нуль»: Ми нічого не платимо кабельним операторам, і вони нам теж. І це нас влаштовує.

- Чи  плануєте ви надалі отримувати прибутки від абонплати, якщо якість вашого контенту підвищиться?

- Жити за рахунок абонплати ми не зможемо. Тому що ми входимо у пакети, де присутні різні канали, і кабельні оператори не можуть організувати окремий збір коштів (абонплату) для одного мовника. До того ж, наш глядач – це малозабезпечені люди, пенсіонери, люди середнього та пенсійного віку. І звісно, у багатьох із них не має коштів, щоб додатково платити кабельному оператору  за контент нашого каналу. І взагалі це не може вирішити фінансове питання для нашого підприємства.

- Якщо ви станете мовником територіальних громад, чи вплине це на ваш контент?

- Думаю, що ніяк не вплине. Тому що й зараз 80-90% передач, які ми виготовляємо самостійно, розповідають про те, що відбувається у нашій громаді. Про те, що до людей хочуть донести органи місцевого самоврядування, органи державної влади, прикордонна служба тощо. Ми вже й так працюємо у цих умовах. Тобто даємо контент цікавий саме мешканцям нашого регіону.

- Якщо контент цікавий, чому за нього не готові платити?

- Як я вже казав, найбільша проблема в тому, що наші глядачі не досить заможні.

- Які  ви бачите застороги щодо реформи територіальних мовників?

- Побоююсь, що реформа ще не розпочавшись, може для багатьох закінчитись – нас можуть просто  закрити.  Місцеві ради мають на це право.

- Тобто якщо ви залишитесь комунальним медіа, то майбутнього ви не маєте?

- У більшості місцевих телеорганізацій шанси вижити навіть після реформи дуже не значні. Тим більше без фінансової підтримки.

- Чи заробляєте ви зараз на рекламі?

- Структура використання коштів на комунальному підприємстві: 80% заробітна плата, 20% - це витрати на придбання контенту та оплата за електроенергію, підтримка діяльності обладнання тощо. І ці 20% комунальне підприємство в змозі заробити. А от  витрати на зарплату для нас - непосильна ноша.

Прес-служба НАМ

Вернуться в раздел

 

Блог НАМ

Катерина М'ясникова
Катерина М'ясникова
Фіналізуючі чисельні коментарі щодо Міністерства інформації, які дала сь
Просмотров: 14002  Комментариев: 0
Ольга Большакова